Юридичні консультації

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. У зв’язку зі змінами у діючому трудовому законодавстві є необхідність  надати додаткову відповідь на запитання редакції з публікації "Про виплати та компенсації журналістам, які постраждали під час виконання своїх професійних обов’язків", вже з урахуванням цих змін.

19 липня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX. Цим Законом внесені зміни до частини 3 статті 119 Кодексу Законів про працю України. Тепер вона має наступну редакцію: «За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”». Слова “зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток”, які були у попередній редакції, замінили словами “зберігаються місце роботи і посада”.

Як відомо, 16 липня 2019 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Норми цього Закону впроваджуються поступово, і незабаром, 16 липня цього року, якраз починається новий етап. А саме – набирають чинності частини друга та шоста статті 27, яка регламентує застосування державної мови у сфері користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та веб-сайтів. Що ж повинні знати, у зв’язку з цим, керівники та працівники локальних редакцій?

За коментарем «Тернопільський прес-клуб» звернувся до медіаюриста Ігоря Федоренка. Далі – його відповідь.

– Для нас цікава саме частина шоста цієї статті, яка регулює діяльність інтернет ресурсів, у тому числі і засобів масової інформації. Цитую: «Інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

Юридичні питання в діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Хотіли б отримати роз’яснення щодо ситуації, з якою ми зіткнулися. У березні відправили своїх працівників у центр зайнятості. Проте їх не взяли на облік і відмовили у виплаті допомоги по безробіттю, мотивуючи тим, що вони мають певні частки у нашому ПП, тобто є співвласниками, хоча ці частки є чисто віртуальними. Чи правомірні дії працівників ЦЗ? Адже ситуація з вивільненням працівників має місце не лише у нашій редакції».

На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«У місцевості, де ми працюємо, в будь-який час можна потрапити під обстріл, також навколо залишилося багато мін та снарядів, які не вибухнули. Чи може журналіст, якщо постраждає під час виконання своїх професійних обов’язків, розраховувати на якісь компенсаційні виплати?».

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Журналіст нашої редакції був мобілізований на початку березня. Хоча редакція ці місяці не працювала, ми виплачували йому заробітну плату відповідно до вимог чинного законодавства. На сьогоднішній день гроші на рахунку відсутні і редакція навряд чи буде працювати далі. Як нам бути в цій ситуації?».

– Частина 3 статті 119 Кодексу законів про працю України передбачає, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності та у фізичних осіб-підприємців, у яких мобілізовані особи працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Ці гарантії зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Після початку війни працівники редакції, які залишилися у місті, продовжували працювати ще протягом двох тижнів – наповнювали матеріалами сайт. Але неможливість друкувати і поширювати газету та виїзд за межі України керівництва призвели до припинення діяльності редакції. Нещодавно головний редактор повідомила працівників редакції про припинення трудових відносин з 24 лютого та про скорочення частини колективу. Чи можемо ми отримати кошти за ті дні лютого і березня, коли продовжували працювати?».

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«В редакції залишився працювати один директор.  Він військовозобов’язаний, то чи може  себе забронювати? Бо якщо мобілізують, то газета припинить вихід, а вона поширюється у двох районах області».

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи може реформоване ЗМІ у воєнний час офіційно працювати без бухгалтера? Чи можна юридично усі обов’язки та платежі здійснювати від імені директора?».

– Так, може, i не тільки у воєнний час. Ці правовідносини врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Порядком обліку платників податків і зборів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, «Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів», затвердженою Постановою правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови правління Національного банку України від 1 квітня 2019 року № 56).

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Отримали листа від міської ради, в якому, по суті, запроваджується цензура  (копія листа додається). По можливості прохання пояснити: чи є законною вимога міського голови  попередньо погоджувати  матеріали, які підготовані для засобу масової інформації?».

– У розпорядженні міського голови від 5 квітня 2022 року № 53 «Про контроль над роботою засобів масової інформації» є посилання на Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про правовий режим воєнного стану»,  але відсутні посилання на конкретні статті цих законів, які б надавали право міському голові з метою забезпечення заходів правового режиму на території територіальної громади здійснювати контроль над роботою засобів масової інформації. Відсутні такі посилання в розпорядженні, бо жодної норми, яка б давала таке право міському голові, в цих законах немає.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Редакція після початку бойових дій фактично припинила свою роботу. Частина працівників виїхала в безпечні місця, газета не виходить, також не працювала Укрпошта, тож неможливо було здійснювати доставку газети передплатникам. Чи несе редакція відповідальність перед передплатниками з огляду на воєнний стан?».

– Більшість редакцій припинили випуск друкованих видань у зв’язку з військовою агресію Російської Федерації проти України. Редакції зіткнулося з проблемою від’їзду працівників в більш безпечні області України або взагалі за кордон, відсутністю надходження грошових коштів за рекламу та за висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування, логістичними проблема з друком і розповсюдженням, що призвело до зупинення  діяльності підприємств.