Про застосування РРО при наданні рекламних послуг в газеті за готівку

Про застосування РРО при наданні рекламних послуг в газеті за готівку

На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«ТОВ є видавцем газети і надає рекламні послуги в цій газеті за готівку. Ведеться касова книга, книга реєстрації прибуткових касових ордерів. Чи обов’язково в такому випадку застосовувати реєстратор розрахункових операцій, та якими законами чи постановами слід при цьому керуватися? Думки колег з цього питання розділилися. Місцева податкова вважає, що РРО потрібні».

­– Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Про звільнення працівника, який знаходиться на лікарняному

Про звільнення працівника, який знаходиться на лікарняному

На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Журналіст редакції тривалий час знаходиться на лікарняному. Коли і як можна законно його звільнити?».

– Частина 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) не допускає «звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації».

Про прийом коштів за передплату без реєстратора розрахункових операцій

Про прийом коштів за передплату без реєстратора розрахункових операцій

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи може редакція приймати кошти за передплату газети без застосування РРО?».

Тема застосування РРО (реєстраторів розрахункових операцій-ред.) дуже актуальна. Для визначення терміну «передплата» скористаємося тлумачним словником, бо, попри широке використання, законодавчо такі терміни  не визначені. Передплата, передоплата — попередня повна чи часткова оплата за товари чи послуги, здійснена до (а не після) отримання цих товарів чи послуг. У господарській діяльності служить гарантією того, що покупець дійсно зацікавлений в операції купівлі-продажу.

Про дії редакції при виході учасника

Про дії редакції при виході учасника

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Якими мають бути наші дії у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу після виходу спадкоємця зі складу засновників редакції?».

– Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не зобов’язує наводити в статуті товариства розмір і порядок формування статутного капіталу. Якщо статут товариства не містить інформації про розмір статутного капіталу, відомості про учасників та розподіл часток, то вносити до нього зміни у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, у вашому випадку, немає потреби. Але якщо у вашому статуті наведено склад учасників, розподіл часток та інші  відомості, які змінилися у зв’язку з виходом спадкоємця зі складу учасників, тоді необхідно привести статут товариства у відповідність до змін, які відбулися.

Про зменшення розміру статутного капіталу при виході учасника

Про зменшення розміру статутного капіталу при виході учасника

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО

«Спадкоємець одного з засновників редакції, оформивши спадщину і не попереджаючи інших засновників, подав заяву до реєстратора про вихід зі складу товариства. Чи мала право реєстратор зменшити розмір статутного капіталу?».

– Вихід учасника з товариства з обмеженою відповідальністю регулюється Цивільним кодексом України, Законами України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Згідно із статтею 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у разі смерті учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця без згоди учасників товариства. Стаття 24 цього ж закону передбачає право учасника товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Про підприємницьку діяльність директора, який є співзасновником ТОВ

Про підприємницьку діяльність директора, який є співзасновником ТОВ

На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

Чи може директор, і одночасно співзасновник товариства з обмеженою відповідальністю, також бути підприємцем та здійснювати таку ж діяльність, що й редакція?".

– Громадяни можуть реалізовувати свої права на працю та підприємницьку діяльність на свій розсуд. Тому директор товариства може бути зареєстрований як ФОП і здійснювати підприємницьку діяльність. Якщо директор має намір займатися, як фізична особа-підприємець, діяльністю, аналогічною діяльності товариства, він зобов’язаний отримати дозвіл загальних зборів учасників товариства. Це передбачено пунктом першим частини п’ятої статті 40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», згідно з якою директор не може, без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства, здійснювати господарську діяльність як фізична особа-підприємець у сфері діяльності товариства. В протилежному випадку частина шоста цієї статті передбачає право товариства розірвати трудовий договір (контракт) з такою особою без виплати компенсації.

Про відпустку тривалістю 36 календарних днів

Про відпустку тривалістю 36 календарних днів

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Питання щодо тривалості відпустки директора. Чи має він право на відпустку тривалістю 36 календарних днів, як журналісти, при умові, що теж виконуватиме журналістську роботу з написання і редагування матеріалів та замінятиме головного редактора під час його відсутності?».

– Ні, директор права на відпустку, як журналіст, не має. Статтею 75 Кодексу законів про працю України та статтею 6 Закону України “Про відпустки” тривалість щорічної основної відпустки встановлено не менше ніж 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Але для деяких категорій працівників тривалість відпустки встановлюється іншими актами законодавства. Однією з таких категорій є журналісти.  Щорічна відпустка для них встановлюється  частиною 3  статті  13  Закону України  “Про  державну  підтримку  засобів  масової інформації та соціальний  захист  журналістів”: «Журналісти мають право на щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів та санаторно-курортне лікування за рахунок власників (засновників, співзасновників) засобів масової інформації». Частина 4 статті 2 цього Закону зазначає, що «Норми соціального захисту відповідно до цього Закону застосовуються до журналістів, і, в межах, визначених його окремими статтями, прирівняних до них інших творчих працівників зазначених засобів масової інформації». Норма закону, яка передбачає щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів, стосується виключно журналістів.

Про передачу корпоративних прав

Про передачу корпоративних прав

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Звільняюся з посади головного редактора у зв’язку з переходом на роботу до органів місцевого самоврядування. Уклала з іншою засновницею редакції договір управління корпоративними правами товариства.  Але нотаріуси відмовляються завірити копію договору, яку мені необхідно надіслати до НАЗК. Яким чином можна вирішити цю проблему?».

Про продаж  частки в ТОВ іншому засновнику

Про продаж частки в ТОВ іншому засновнику

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Один з працівників редакції іде на пенсію і має намір продати свою частку іншому засновнику. Як оформити такий перехід частки?».

– Продаж частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю оформлюється шляхом укладання договору купівлі-продажу. Учаснику необхідно  письмово повідомити інших учасників товариства про продаж, ціну і розмір частки, що відчужується. Відповідно частини 3 статті 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою. Крім договору купівлі-продажу продавець укладає із покупцем нотаріально посвідчений акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства. Відповідно до першого абзацу частини 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» саме акт приймання-передачі частки є підставою для державної реєстрації змін до складу учасників у зв’язку з відчуженням частки.

Про дозвіл на носіння зброї

Про дозвіл на носіння зброї

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи може позаштатний журналіст отримати дозвіл на носіння зброї?».

– Питання отримання дозволу на травматичну зброю регулюється наказом МВС України від 13.06.2000 № 379 дск, яким затверджено «Тимчасову інструкцію про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, народними депутатами України, членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцями, крім тих, які проходять строкову військову службу, державними службовцями та журналістами».