Життя за новими правилами: як ведеться реформованим “районкам”
Опубліковано уМедіановини

Життя за новими правилами: як ведеться реформованим “районкам”

Із січня 2019 року всі районні друковані ЗМІ, які раніше були комунальними, почали працювати як незалежні від органів влади та місцевого самоврядування медіа. Значну допомогу в процесі реформування надавав їм Тернопільський прес-клуб у межах проекту «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки Медійної програми в Україні, Internews. Це були і юридичні консультації, і тренінги, й обміни досвідами, й інформаційна підтримка... Чимало почерпнули для себе і ті редакції, які пройшли процес реформування одними з перших. Адже перехідний період - це завжди нелегко: потрібно думати одночасно і як не втратити (а краще примножити) читацьку аудиторію, і як заробляти кошти.

20 вересня журналістки й редакторки волинських і житомирських медіа (головна редакторка газети «Селянське життя» з смт. Локачі Ірина Романюк, журналістка газети «Слово правди» з  Володимир-Волинського Тетяна Ізотова, редакторка газети «Вісті» з с. Пулин Ольга Бортнікова, редакторка газети «Древлянський край» з Коростеня Оксана Климчук) зустрілися під час відеомосту й розповіли про основні здобутки та перешкоди, а також поділилися міркуваннями щодо розвитку друкованих видань. Зокрема, говорили, наскільки важливим є якість контенту і різні засоби донесення його до аудиторії, адже орієнтуватися лише на людей старшого віку вже не можна – потрібно використовувати і соцмережі, і створювати сайти. 

Зліва направо: Ірина Романюк, Тетяна Ізотова, Богдана Стельмах

Як живуть реформовані газети Волині та Житомирщини: відеоміст
Опубліковано уАнонси

Як живуть реформовані газети Волині та Житомирщини: відеоміст

Медійники й медійниці  Волинської та Житомирської областей зустрінуться під час відеомосту «Житомир-Луцьк», який відбудеться 20 вересня. Початок – о 14.00.  Представники/представниці редакцій, які майже рік працюють за новими…
Юридичні консультації щодо діяльності друкованих ЗМІ. Про тривалість відпустки журналістів
Опубліковано уЮридичні консультації

Юридичні консультації щодо діяльності друкованих ЗМІ. Про тривалість відпустки журналістів

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Iгор ФЕДОРЕНКО.

«Пропрацювавши рік в редакції, пішов у відпустку, але дали всього на 24 календарні дні. Кілька років тому працював у комунальній газеті, і відпустка була значно тривалішою. Чи не порушує власник, який надав мені ці 24 дні, вимоги законодавства?».

– Дійсно, статтею 75 Кодексу законів про працю України та статтею 6 Закону України “Про відпустки” тривалість щорічної основної відпустки встановлено не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Але для деяких категорій працівників законодавством України передбачена інша тривалість щорічної основної відпустки. Однією з таких категорій є журналісти та прирівняні до них творчі працівники.

П’ятий Гендерний форум для регіональних медіа
Опубліковано уГендер і медіа Анонси

П’ятий Гендерний форум для регіональних медіа

Волинський прес-клуб, Гендерний центр Волині та Медійна програма в Україні, Internews запрошують журналісток і журналістів усіх областей України на п’ятий Гендерний медіа-форум, який відбудеться 19 вересня…
Опубліковано уГендер і медіа

Індекс гендерної чутливості регіональних медіа зріс на 4%. Інфографіка

Індекс гендерної чутливості регіональних медіа* у 2019 році склав 34%. Це на 4% вище, ніж у 2017 році (30%). Такими є дані моніторингу 240 друкованих та інтернет-видань, проведеного Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та Незалежною громадською мережею прес-клубів України у 24 областях.

Для збільшення натисніть на зображенні

Підбито підсумки третього Конкурсу журналістських матеріалів на гендерну тематику: перемогу здобуло 18 робіт
Опубліковано уГендер і медіа

Підбито підсумки третього Конкурсу журналістських матеріалів на гендерну тематику: перемогу здобуло 18 робіт

Волинський прес-клуб і Гендерний центр Волині підбили підсумки третього Конкурсу журналістських матеріалів, присвячених темі рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у суспільстві.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про надання публічної інформації
Опубліковано уЮридичні консультації

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про надання публічної інформації

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Звернулася до міської ради з запитом про надання мені публічної інформації. Отримала відповідь, що моє звернення буде розглянуто у відповідності до Закону України «Про звернення громадян». Скажіть, чи правомірні такі дії ради?».

– Щоб відповісти, чи правомірні дії ради, треба визначитися з тим, чи була запитана Вами інформація публічною. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Опубліковано уГендер і медіа

У волинських медіа підвищився Індекс гендерної чутливості, але не на стільки, щоб бути лідерами

У серпні Індекс гендерної чутливості волинських медіа сягнув 41%. Він вищий червневого та квітневого показників, але тримає лише п'яту сходинку серед регіональних видань України (у лютому 42% було найвищим показником). 

Такими є результати моніторингу індексу гендерної чутливості волинських медіа, проведеного 11-17 серпня 2019 р. Для аналізу було обрано 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Конкурент», «Район Луцьк») та 5 друкованих видань (газети «Волинь», «Волинська газета », «Твій вибір», «Вісник і К», «Луцький замок»).

Згідно отриманих даних, у друкованих ЗМІ жінки є експертками (тими, хто коментує ті чи інші теми, події, явища) у 32% випадків (у червні – 23%), а героїнями – в 36% (у червні – 29%). Лише жінки коментували теми культури та медицини і лише чоловіки – спортивні події. Лише чоловіки є героями матеріалів на освітню тематику і про волонтерство. Майже однакова кількість героїнь і героїв – у рубриці «інше» (більшість питань стосується порушень, де скоюють їх чоловіки, а жінки зазвичай є потерпілими і свідками).

Для збільшення натисніть на зображенні

Опубліковано уГендер і медіа

У серпні 2019 р. зафіксовано найвищий Індекс гендерної чутливості медіа

Індекс гендерної чутливості регіональних медіа 24 областей України у серпні склав 37%. Це - найвищий показник порівняно з іншими місяцями, в яких відбувався моніторинг (у лютому і квітні він складав 32%, у червні - 34%). Такими є дані четвертої хвилі моніторингу гендерної чутливості регіональних медіа, проведеного 11-17 червня 2019 року у 24 областях України Волинським прес-клубом, Гендерним центром Волині та Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні» (Internews).

У журналістських матеріалах присутність жінок як експерток (тих, котрі коментували ті чи інші питання) склала 34%, а героїнь - 28%. При цьому у друкованих ЗМІ простежується вищий відсоток залученості жінок (35% експерток і 30% героїнь), аніж в інтернет-виданнях (33% експерток і 28% героїнь). 

 

Для збільшення натисніть на зображенні

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про заміну керівника товариства з обмеженою відповідальністю
Опубліковано уЮридичні консультації

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про заміну керівника товариства з обмеженою відповідальністю

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Після реформування головний редактор став директором товариства і через декілька місяців почав звільняти працівників редакції та погрожує повиключати зі складу засновників.  Як цьому можна протидіяти?».

– Треба не забувати, що директор  – такий же найманий працівник, як і всі інші. Саме ви, разом з іншими засновниками реформованої редакції, призначили його на цю посаду. Статті 29 і 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» зазначають, що загальні збори учасників є вищим органом товариства, до компетенції якого належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства (в нашому випадку директора). Для того, щоб змінити керівника, потрібно скликати загальні збори учасників товариства на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства. Процедура, яку ви оберете, повинна відповідати статтям 31-36 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Також порядок денний, крім припинення повноважень (звільнення) з посади директора, повинен містити і обрання на цю посаду іншого керівника. Пункт 13 статті 39 цього ж закону передбачає, що «Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені, або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов’язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов’язків для всіх членів колегіального виконавчого органу». Саме ви, учасники товариства, вирішуєте, хто буде обіймати посаду керівника, і це не обов’язково повинен бути хтось із учасників товариства, ви можете найняти на посаду директора будь-кого.