На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Наша редакція комунальної газети реформувалася в товариство з обмеженою відповідальністю. Один з наших журналістів зареєстрував свою газету і звільнився з роботи. Чи можемо ми виключити його зі складу засновників?»
– На відміну від Закону України «Про господарські товариства», нині діючій Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачає виключення учасника товариства у двох випадках:
– п.1 ч.2 ст. 15 Закону: «2.Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:
1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу» ;
На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Як захистити авторське право і навчити тих, хто братиме у нас інформацію, посилатися на наш сайт?».
– Продовжую тему, розпочату у минулій публікації. Розділ V Закону України «Про авторське право і суміжні права» – «Захист авторського права і суміжних прав» містить порядок захисту авторського права і суміжних прав, який може здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. Способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав полягають в зверненні в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. Що можна вимагати і яке відшкодування можна отримати, звернувшись до суду, перелічено в статті 52 цього Закону, ми ж детально зупиномося на порядоку припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет. Цей порядок застосовується до відносин, пов’язаних з використанням аудіовізуальних творів, музичних творів, комп’ютерних програм, відеограм, фонограм, передач (програм) організацій мовлення.
Для моніторингу індексу гендерної чутливості волинських медіа було обрано 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Конкурент», «Район Луцьк») і 5 друкованих ЗМІ («Волинь нова», «Волинська газета», «Луцький замок», «Вісник», «Твій вибір»). Контент кожного з них аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та тематичних статей.
Загальна представленість жінок як експерток та героїнь журналістських матеріалів склала 29%.
У друкованих виданнях жінки були експертками у медичній тематиці (33%), політиці (24%) (давали коментарі як учасниці виборчого процесу) та з питань економіки/бізнесу (23%). Зовсім не коментували спортивну тематику, хоча в 27% були героїнями. Найвищий відсоток експерток – у публікаціях про надзвичайні ситуації, комунальну сферу (рубрика «Інше» – 56%). Водночас героїнями жінки найчастіше фігурували в матеріалах на освітню тематику (71%), майже порівну з героями – в публікаціях на економічну (45%), медичну (46%) тематику та культуру (48%). Чоловіки у більшості випадків були експертами/героями у матеріалах про роботу органів місцевого самоврядування та політичних процесів (особливо усього, що стосується виборів), надзвичайні події (ДТП, злочини і т.п.), фігурували у темах бізнес-аналітики, а також як експерти у реформі медицини.
Для збільшення натисніть на зображення
Індекс гендерної чутливості регіональних медіа у квітні 2019 р. залишився незмінним, порівняно з лютим – 32%. Така ж ситуація і з балансом присутності жінок і чоловіків у журналістських матеріалах та фемінітивами: лише в 1/3 жінки є експертками та героїнями, а фемінітиви складають 39%. Такими є дані моніторингу гендерної чутливості регіональних медіа у 24 областях України, проведеного 11-17 квітня 2019 року Волинським прес-клубом, Гендерним центром і Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні» (Internews).
Для збільшення натисніть на зображенні
На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Як захистити авторське право і навчити тих, хто братиме у нас інформацію, посилатися на наш сайт?».
– Не зважаючи на те, що впродовж останніх років вносилися зміни і доповнення до законодавства, яке регулює інтелектуальну власність в Україні, з намірами його осучаснити, захист авторського права в мережі Інтернет є складною справою.
На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Як краще реєструвати доменне ім’я сайту – на фізичну особу чи на юридичну (редакцію)?»
– Якщо Ви маєте намір створити інтернет-ЗМІ, то постає питання розміщення сайту в мережі Інтернет і надання йому доменного імені. Реєстрація доменного імені не регулюється законодавчими нормами, а виключно договором між адміністратором домену і реєстратором доменних імен. Чинне законодавство України містить декілька визначень терміну «доменне ім’я», наприклад:
На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Як юридично оформити відносини з фрілансерами, що залучаються до роботи на сайті? Як здійснюється оплата їх роботи?»
– Фрілансер – це людина, яка буде виконувати для вас певну роботу без укладання трудового договору, на підставі цивільно-правової угоди. На фрілансерів не поширюється трудове законодавство, такі договори виконання робіт і надання послуг укладаються за вимогами, що викладені у главах 52, 53, 61, 63 Цивільного кодексу України. Наприклад, договір підряду (ст.837 ЦКУкраїни), за яким одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Огляд медіаполя 24 областей України, проведений Незалежною громадською мережею прес-клубів і медіа-організацій у лютому-березні 2018 року, метою якого було проаналізувати наявність у редакційних політиках принципу недискримінації за ознакою статі / гендерною ознакою показав, що в більшості редакцій не існує не лише пункту про недискримінацію за будь-якою ознакою (в статутах чи інших документах), а й редакційних політик / принципів роботи журналістів як таких. Ще менше таких даних – у відкритому доступі.
