Про право видачі журналістських посвідчень

Про право видачі журналістських посвідчень

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи має право новинний інтернет-сайт,якщо він не зареєстрований, як інформаційна агенція і не має штатних працівників,видавати посвідчення журналістів? Майже всі інтернет-видання зареєстровані або як РА (рекламні агенції), або це просто ФОП якийсь, і всі там за конверти працюють, або ж взагалі 1 людина власник сайту».

– Інтернет сайт видавати посвідчення не має права. В примітці до статті 345-1 Кримінального Кодексу України зазначено, що: «Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347-1, 348-1 цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів».

Про спростування інформації про кандидата

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Довірена особа кандидата в Президенти вважає, що у нашій газеті 8 березня цього року було опубліковано завідомо неправдиву інформацію. 11 березня нам була вручена вимога про спростування недостовірної інформації, а сьогодні надано текст для опублікування. Якщо ми зобов’язані друкувати, то в які терміни? Відповідно до ст.64 п.5 Закону України “Про вибори Президента України” “засіб масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку кандидат на пост Президента України вважає явно недостовірною, не пізніш як через три дні після дня оприлюднення таких матеріалів, але не пізніш як за два дні до дня виборів, зобов’язаний надати кандидату на пост Президента України, партії, щодо яких поширено недостовірні відомості, на їх вимогу можливість спростувати такі матеріали”. Чи зобов’язані ми друкувати спростування (чи все таки автор несе відповідальність за достовірність наведених ним фактів?)».

Запрошуємо до участі в Гендерній медіа-школі

Запрошуємо до участі в Гендерній медіа-школі

Волинський прес-клуб, Гендерний центр Волинської області та «Медійна програма в Україні» (Internews) запрошують  журналістів/журналісток регіональних медіа до участі в першій Гендерній медіа-школі, яка відбудеться 12-14…

Про заборону оплати праці агітаторів

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Доброго дня! Готую до публікації матеріал про підкуп виборців, чи не могли б ви допомогти з таким питанням – де саме в законодавстві прописана заборона платити гроші агітаторам, і чому?»

– Так, це питання на часі, особливо на тлі постанови Центральної виборчої комісії «Про Роз’яснення щодо реалізації положень частини шостої статті 64 Закону України “Про вибори Президента України” від 22 лютого 2019 року № 376. І хоча ця постанова є предметом позову, який розглядається в суді, саме в ній узагальнено чинне законодавство стосовно підкупу виборців при проведенні передвиборної агітації: 

«Законодавство України розрізняє прямий і непрямий підкуп виборців та встановлює різні види відповідальності за його вчинення. При цьому кваліфікуючою ознакою непрямого підкупу виборців закон визначає його пов’язаність із проведенням передвиборної агітації.

Про передвиборну агітацію та політичну рекламу

Про передвиборну агітацію та політичну рекламу

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО. «У зв’язку із висвітленням виборчої кампанії роз’ясніть, будь ласка, чим відрізняється передвиборна агітація від політичної реклами».

Передвиборна агітація здійснюється під час виборчого процесу. Щоб з’ясувати, що саме мається на увазі під термінами «передвиборна агітація» і «політична реклама», нам потрібно звернутися до розділу VIII Закону України «Про вибори Президента України»  (далі за текстом  Закон), який так і називається «Передвиборна агітація»: «Передвиборна агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата на пост Президента України. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції Українита законам України» (Стаття 58. Форми і засоби передвиборної агітації).

У волинських медіа – найвищий показник гендерної чутливості: результати лютневого моніторингу

Для моніторингу гендерної чутливості волинських медіа, який проводився 11-17 лютого 2019 р., було обрано 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Конкурент», «Район Луцьк») і 5 друкованих видань ( «Волинь-нова», «Твій вибір», «Вісник і К», «Волинська газета», «Луцький замок»). Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та тематичних статей.

Загальна представленість жінок у волинських медіа у лютому 2019 року складає 32% (у друкованих – 31%, в інтернет-виданнях – 34%). В інтернет-виданнях та друкованих медіа загальна тенденція щодо залучення жінок як експерток і героїнь порівняно з 2017 роком змінилась у кращий бік. У моніторингу 2019 року жінки зображені експертками не лише у соціальній сфері, а й все частіше – у політиці та економіці. В онлайн-виданнях експертки представлені у матеріалах про освіту, культуру, волонтерство, соціальні теми. У друкованих ЗМІ експерток більше в матеріалах про культуру, медицину та політику. Зокрема, в політичних матеріалах експертки дають коментарі переважно як учасниці виборчого процесу, або ж представниці політикуму. Чоловіки у більшості прикладів стають експертами/героями у матеріалах про надзвичайні події (ДТП, злочини і т.п.), роботу органів місцевого самоврядування та політичних процесів (особливо усього, що стосується виборів) у сфері перевезень, темах політики й економіки, бізнес-аналітики, а також як експерти у реформі медицини та лікуванні.

Гендерна чутливість регіональних медіа: результати моніторингу (02/2019)

У регіональних медіа – майже 40% фемінітивів, жінки переважають у матеріалах на освітню тематику (48% експерток і 47% героїнь), а чоловіки – у темі війни (83% експертів і 86% героїв), політики (79% експертів і 83% героїв), бізнесу (76% експертів і 79% героїв) та спорту (83% експертів і 76% героїв). Такими є результати моніторингу гендерної чутливості регіональних медіа у 24 областях України, проведеного 11-17 лютого 2019 року Волинським прес-клубом, Гендерним центром і Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні» (Internews).

Для збільшення натисніть на зображенні

Згідно отриманих даних, гендерний розрив між експертками і експертами у журналістських матеріалах регіональних видань становить 38%: прокоментувати або дати оцінку певній ситуації медіа більш як удвічі частіше звертаються до чоловіків (69%) аніж до жінок (31%). Героями публікацій також частіше є чоловіки (73%) аніж жінки (27%) – майже втричі.

Десять українських медіа запроваджують рубрики з гендерної тематики

Десять регіональних друкованих та інтернет-видань розпочинають серію публікацій на тему рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у різних сферах суспільства. На конкурс, оголошений Волинським прес-клубом,…
Конкурсний відбір регіональних медіа для створення матеріалів на гендерну тематику

Конкурсний відбір регіональних медіа для створення матеріалів на гендерну тематику

Волинський прес-клуб, Гендерний центр Волинської області та Інтерньюз-Україна запрошують  журналістів/журналісток регіональних друкованих та інтернет-видань до участі в конкурсі зі створення матеріалів на гендерну тематику (на…
Нова хвиля активностей із розвитку гендерної чутливості українських медіа

Нова хвиля активностей із розвитку гендерної чутливості українських медіа

Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області, Незалежною громадською мережею прес-клубів України розпочинають наступну хвилю з розвитку гендерної чутливості українських медіа та формування…