На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Чи можна не закривати ТОВ, а тільки призупинити випуск газети на деякий час?»
– Якщо Товариство є засновником і видавцем друкованого засобу масової інформації, для припинення випуску газети зовсім не обов’язково припиняти юридичну особу. Друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації. Державна реєстрація друкованого ЗМІ здійснюється відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №12/5 від 21 лютого 2006 року. Друкований засіб масової інформації вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукуваний будь-яким тиражем. Частина друга статті 16 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачає, що засновник зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. В разі пропуску цього строку без поважних причин свідоцтво про державну реєстрацію втрачає чинність. Аналогічне положення містить п. 2.17 глави 2 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації. Стаття 18 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» містить вичерпний перелік випадків, коли випуск друкованого засобу масової інформації може бути припинено за рішенням засновника або суду.
На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Фінансова ситуація нашого видання дуже складна, тому виникають неоптимістичні запитання, на які хотілося б отримати відповідь. Яка процедура закриття ТОВ, що є видавцем газети?».
– Процедура ліквідації юридичної особи визначена Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, а також Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Визнання недійсним друкованого засобу масової інформації здійснюється відповідно до «Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 21.02.2006 № 12/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 23.04.2007).
На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«При реформуванні трудовий колектив став засновниками товариства. Останнім часом деякі працівники звільнилися з редакції і перейшли на роботу до конкурентів. Залишаючись засновниками, вони мають доступ до документів, які стосуються діяльності нашого товариства. Чи є можливість не надавати таку інформацію цим засновникам?».
– Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. За положеннями п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” учасники товариства мають, зокрема, право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства. Обов`язковою умовою надання документів при цьому є надходження вимоги про надання документів, яка виконується протягом 10 днів. Також за підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов’язаних з пересиланням документів поштою.
Жінки як експертки (ті, чию думку запитують або кого цитують) у публікаціях регіональних медіа присутні в 32% випадків, а як героїні (хто фігурує в матеріалах, але не "говорять") - у 29%. Це - 1/3 від кількості чоловіків і як героїв, і як експертів журналістських матеріалів. При цьому кількість експерток у друкованих ЗМІ на 4% більша, ніж в онлайн-медіа (34% і 30% відповідно), а героїнь - на 3% (30% і 27% відповідно). Такими є підсумкові дані трьох етапів гендерного моніторингу контенту друкованих та інтернет-видань, проведеного командою Волинського прес-клубу із мережі прес-клубів та дружніх медіаорганізацій у лютому, квітні та червні 2021 року.
Для збільшення натисніть на зображенні
Такою була тема неформальної зустрічі у Чернівцях 9 липня, участь у якій взяли журналістки обласних і локальних медіа, науковиці й громадські активістки.
Від часів Ольги Кобилянської до сьогодення відбулося чимало суспільно-політичних змін, однак питання економічної незалежності жінки, а отже - незалежності від чоловіка, яку активно відстоювала письменниця й мислителька, залишається актуальним.
У музеї-садибі Ольги Кобилянської в Чернівцях
На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Із редакції за скороченням було звільнено двох працівників, і вони стали на облік у центрі зайнятості. Нещодавно був дзвінок з цього центру, і нам повідомили, що, звільнивши працівників за скороченням раніше, ніж минуло шість місяців після виплати їм допомоги по частковому безробіттю, ми здійснили порушення. Які наслідки цього порушення?»
