Про прийняття на роботу за цивільно-правовою угодою

Про прийняття на роботу за цивільно-правовою угодою

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Під час оптимізації роботи редакції виникла необхідність у прийнятті працівника на роботу за цивільно-правовою угодою. Чи  потрібно при цьому подавати повідомлення в податкову?»

– Постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 188 від 12.02.2020, було розроблено Мінсоцполітики відповідно до частини третьої ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), яка містить положення щодо укладення трудового договору.

Видання «Твій вибір» та «Район.Луцьк» – знову найбільш гендерночутливі: результати квітневого моніторингу

Другий цьогорічний етап моніторингу гендерної чутливості регіональних волинських медіа тривав упродовж 12-18 квітня 2021 року.  Аналізували  5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Перший», «Район Луцьк») та 5 друкованих видань (газети «Волинь», «Волинська газета», «Твій вибір», «Вісник і К», «Луцький замок»).

Зауважимо, що аналіз кожного медіа відбувається за кількома категоріями: кількісними (відсоток чоловіків і жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь та вживання фемінітивів) та якісними (використання стереотипних образів і сексистського контенту в журналістських матеріалах). Також виокремлювали матеріали з гендерної тематики.

У друкованих ЗМІ показник присутності жінок як експерток залишається на тому ж рівні, що й у лютому, і становить 27%. Дані щодо героїнь фактично такі ж – їх 37% (попередній показник – 40%). Найменше експерток у «Волинській газеті» та газеті «Луцький замок» – усього 9% та 13% відповідно.

Показник щодо героїнь коливається від 25% («Волинська газета») до 49 % («Твій вибір»).  У «Віснику» і «Волині» героїнь практично на однаковому рівні (41 % і 38 % відповідно).

Вже традиційно найбільше чоловіків у матеріалах про спорт та кримінал/надзвичайні події. Причому в останній тематиці вони у переважній більшості представлені як порушники закону. Також чоловіки домінують і як експерти, і як герої у темі політики/діяльності органів місцевого самоврядування.

Жінки найчастіше коментували питання сфери соціального захисту та медицини, а як героїні переважають у матеріалах про культуру та у «невигаданих історіях».

У цьому періоді чимало матеріалів були присвячені темам, які піднімали питання вакцинації від коронавірусу, ситуації з пандемією, питанням благоустрою у громадах. Тенденція щодо багатьох «лайфових» матеріалів на шпальтах газет продовжує зберігатися у «Твоєму виборі» та «Віснику».

 

Для збільшення натисніть на зображенні

Гендерний баланс, фемінітиви і трохи стереотипів: результати моніторингу регіональних медіа у квітні 2021 року

Те, що медіа суттєво змінили своє ставлення до фемінітивів, ми вже зазначали у підсумках лютневого моніторингу. Результати аналізу контенту регіональних друкованих та інтернет-видань 12-18 квітня 2021 року засвідчують позитивну тенденцію: у сумських медіа, які найбільше ігнорують фемінітиви, їх кількість зросла на 5% (у лютому - 25%, у квітні - 30%), а в миколаївських - на 9% (29% - у лютому, 38% - у квітні). Найвищий і стабільний показник - 91% - зберігають львівські медіа.

А от ситуація з гендерним балансом - не настільки втішна: кількість жінок як експерток (тих, хто коментує, кого цитують) і героїнь (кого згадують) в аналізованому контенті переважно втричі нижча, ніж експертів і героїв публікацій. Найбільшою мірою думка жінок присутня в матеріалах чернігівських, тернопільських (по 39%), вінницьких (40%), дніпропетровських, кіровоградських і сумських (по 42%) видань. У них же - одні з найвищих відсотків жінок як героїнь. Найменш гендернозбалансованими є публікації в одеських, миколаївських, закарпатських, луганських і полтавських медіа, де кількість чоловіків у 4 рази перевищує кількість жінок. 

Для збільшення натисніть на зображенні

Про безоплатне виконання засновником обов’язків директора. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

Про безоплатне виконання засновником обов’язків директора. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Хочемо тимчасово призупинити діяльність підприємства, у зв’язку з чим звільняємо всіх працівників редакції. Я, як засновник, збираюся виконувати обов’язки директора без отримання заробітної платні, але мені кажуть, що податкова може донарахувати податки та штрафи. То чи може засновник виконувати обов’язки директора безоплатно?».

Засновник може виконувати обов’язки керівника на безоплатній основі.

Є випадки, коли ДПС та Держпраці трактує такі випадки, як трудові, і застосовує штрафи та донарахування податків та зборів, але такі рішення визнаються судами протиправними та скасовуються з наступних підстав.

Конкурс пропозицій із виготовлення анімаційних відеороликів із гендерної тематики

Конкурс пропозицій із виготовлення анімаційних відеороликів із гендерної тематики

Волинський прес-клуб за підтримки Медійної програми в Україні (Internews) оголошує конкурс пропозицій із виготовлення 5 анімаційних відеороликів на гендерну тематику.  Очікування від Виконавця/Виконавиці: підготовка сценаріїв із…

Про захист права на доступ до публічної інформації. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Направив інфозапит в облраду. Попрохав копію рішення та  документів, на підставі яких це рішення приймалося. Жодного документа не було надано, а у відповіді зазначено, що з рішенням я можу ознайомитися на сайті ради. Рішення на сайті відсутнє. Як бути далі? Чи тільки звертатися до суду?».

– Останнім часом журналісти та громадські активісти все частіше стикаються з проблемою доступу до публічної інформації. Інформацію не надають за надуманими підставами або взагалі не надають відповіді на запит.

Відмовою є відповідь розпорядника інформації про те, що вся, або частина інформації, не буде надана. В більшості випадків такі відмови є незаконними.

Про об’єднання редакцій. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

Про об’єднання редакцій. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«В нашому місті дві роздержавлені газети – наша та колишня газета міської ради. Є думка об’єднати наші редакції. Яким чином ми можемо це зробити?»

– Стаття 106 Цивільного кодексу України передбачає, що реорганізація юридичної особи може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення юридичної особи.

При злитті існуючі підприємства припиняються та створюється нова юридична особа. Приєднання не створює нову юридичну особу,  припиняється тільки те підприємство, що приєднується.  Враховуючи особливості Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», варто реорганізацію провести у формі приєднання. Якщо коротко, то процедура приєднання підприємства включає наступні етапи:

Волинські медіа – на другій позиції за рівнем гендерної чутливості: результати моніторингу у лютому 2021 р.

У лютому 2021 року стартувала чергова хвиля моніторингу гендерної чутливості регіональних медіа України. Перший моніторинговий період тривав упродовж 8-14 лютого 2021 року. Серед волинських медіа для аналізу було обрано 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Перший», «Район.Луцьк») та 5 друкованих видань (газети «Волинь», «Волинська газета», «Твій вибір», «Вісник і К», «Луцький замок»).

Аналіз кожного медіа відбувався за кількома категоріями: кількісними (відсоток чоловіків і жінок як експертів/експерток і героїв/героїнь та вживання фемінітивів) і якісними (використання стереотипних образів і сексистського контенту в журналістських матеріалах). Також ми звертали увагу на наявність матеріалів  з гендерної тематики.

Про кошти від розміщення реклами та підприємницьку діяльність. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

Про кошти від розміщення реклами та підприємницьку діяльність. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО

«Як друкованому або інтернет-ЗМІ у законний спосіб (щоб не було претензій від податкових органів) можна отримувати плату за розміщення реклами  у випадку, коли надходжень від реклами небагато, вони нестабільні і, відповідно, засновнику ЗМІ недоцільно реєструватися фізичною особою-підприємцем? В одному випадку йдеться про вебсайт, не зареєстрований як ЗМІ. В іншому – про друковане ЗМІ, засновником якого виступає фізична особа».

– Із вашого питання вбачається бажання здійснювати підприємницьку діяльність фізичною особою без реєстрації підприємцем і уникнути оподаткування.  Бо це буде господарська діяльність, яку ви будете здійснювати безпосередньо, систематично та  отримувати дохід від розміщення реклами. На жаль, в цьому випадку законного способу не платити податки чинне законодавство не передбачило, зате передбачило відповідальність.

Хвала фемінітивам! Результати гендерного моніторингу регіональних медіа України у лютому – 2021

Системна співпраця з регіональними медіа в контексті розвитку їх гендерної чутливості, зміни до Українського правопису - і можемо з упевненістю сказати, що фемінітиви для журналісток і журналістів стають звичним явищем. 70%, 81%, 88%, 91%, 100% (!) - такими є показники вживання у жіночому роді слів на позначення професій, посад, зайнятості жінок, зафіксовані під час першої в 2021 році хвилі моніторингу регіональних (обласних і міст-обласних центрів) медіа, що відбулася 8-14 лютого*.

Власне, саме фемінітиви часто "рятували корабель, що тоне" - "витягували" медіа на пристойну позицію в рейтингу гендерної чутливості, оскільки показники дотримання гендерного балансу (однакової, або порівняно однакової кількості жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв у публікаціях) часто були великою мірою зміщені на користь чоловіків. Але про все по порядку.

У 27% випадків героїнями і 32% випадків експертками фігурували жінки в матеріалах регіональних медіа. При чому у друкованих ЗМІ обидва показники вищі за показники в інтернет-виданнях. А кількість фемінітивів майже не відрізняється. 

Для збільшення натисніть на зображенні