Волинський прес-клуб

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО

«Спадкоємець одного з засновників редакції, оформивши спадщину і не попереджаючи інших засновників, подав заяву до реєстратора про вихід зі складу товариства. Чи мала право реєстратор зменшити розмір статутного капіталу?».

– Вихід учасника з товариства з обмеженою відповідальністю регулюється Цивільним кодексом України, Законами України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Згідно із статтею 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у разі смерті учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця без згоди учасників товариства. Стаття 24 цього ж закону передбачає право учасника товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

“Чи може директор, і одночасно співзасновник товариства з обмеженою відповідальністю, також бути підприємцем та здійснювати таку ж діяльність, що й редакція?".

– Громадяни можуть реалізовувати свої права на працю та підприємницьку діяльність на свій розсуд. Тому директор товариства може бути зареєстрований як ФОП і здійснювати підприємницьку діяльність. Якщо директор має намір займатися, як фізична особа-підприємець, діяльністю, аналогічною діяльності товариства, він зобов’язаний отримати дозвіл загальних зборів учасників товариства. Це передбачено пунктом першим частини п’ятої статті 40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», згідно з якою директор не може, без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства, здійснювати господарську діяльність як фізична особа-підприємець у сфері діяльності товариства. В протилежному випадку частина шоста цієї статті передбачає право товариства розірвати трудовий договір (контракт) з такою особою без виплати компенсації.

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Питання щодо тривалості відпустки директора. Чи має він право на відпустку тривалістю 36 календарних днів, як журналісти, при умові, що теж виконуватиме журналістську роботу з написання і редагування матеріалів та замінятиме головного редактора під час його відсутності?».

– Ні, директор права на відпустку, як журналіст, не має. Статтею 75 Кодексу законів про працю України та статтею 6 Закону України “Про відпустки” тривалість щорічної основної відпустки встановлено не менше ніж 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Але для деяких категорій працівників тривалість відпустки встановлюється іншими актами законодавства. Однією з таких категорій є журналісти.  Щорічна відпустка для них встановлюється  частиною 3  статті  13  Закону України  “Про  державну  підтримку  засобів  масової інформації та соціальний  захист  журналістів”: «Журналісти мають право на щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів та санаторно-курортне лікування за рахунок власників (засновників, співзасновників) засобів масової інформації». Частина 4 статті 2 цього Закону зазначає, що «Норми соціального захисту відповідно до цього Закону застосовуються до журналістів, і, в межах, визначених його окремими статтями, прирівняних до них інших творчих працівників зазначених засобів масової інформації». Норма закону, яка передбачає щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів, стосується виключно журналістів.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Звільняюся з посади головного редактора у зв’язку з переходом на роботу до органів місцевого самоврядування. Уклала з іншою засновницею редакції договір управління корпоративними правами товариства.  Але нотаріуси відмовляються завірити копію договору, яку мені необхідно надіслати до НАЗК. Яким чином можна вирішити цю проблему?».

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Один з працівників редакції іде на пенсію і має намір продати свою частку іншому засновнику. Як оформити такий перехід частки?».

– Продаж частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю оформлюється шляхом укладання договору купівлі-продажу. Учаснику необхідно  письмово повідомити інших учасників товариства про продаж, ціну і розмір частки, що відчужується. Відповідно частини 3 статті 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою. Крім договору купівлі-продажу продавець укладає із покупцем нотаріально посвідчений акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства. Відповідно до першого абзацу частини 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» саме акт приймання-передачі частки є підставою для державної реєстрації змін до складу учасників у зв’язку з відчуженням частки.

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи може позаштатний журналіст отримати дозвіл на носіння зброї?».

– Питання отримання дозволу на травматичну зброю регулюється наказом МВС України від 13.06.2000 № 379 дск, яким затверджено «Тимчасову інструкцію про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, народними депутатами України, членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцями, крім тих, які проходять строкову військову службу, державними службовцями та журналістами».