Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Звільнений за кількаденний прогул працівник більше не з’явився в редакції і не забрав свою трудову книжку. Як бути?»
– Правовідносини, пов’язані з організацію ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок регулюються Кодексом законів про працю України, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників» та «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58.
Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО
«Звернувся до архіву, щоб ознайомитися з архівною справою особи, про яку пишу статтю, але мені було відмовлено. Героя мого матеріалу вже немає в живих. Чи законна така відмова?».
– Пункт четвертий частини другої статті 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачає право журналіста редакції «на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються чинним законодавством України». Відносини у сферах архівної справи регулюються Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (далі – Закон). Стаття 16 цього Закону містить положення про обмеження доступу до документів Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам: «що містять конфіденційну інформацію про особу, а також створюють загрозу для життя чи недоторканності житла громадян, обмежується на 75 років від часу створення цих документів, якщо інше не передбачено законом. Раніше зазначеного строку доступ здійснюється з дозволу громадянина, права та законні інтереси якого можуть бути порушені, а в разі його смерті – з дозволу спадкоємців, а також у разі, коли така інформація є суспільно необхідною або обмеження доступу до неї заборонено законом». На відміну від положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», цим Законом обмежено доступ не тільки до інформації, обмежено доступ до документів.
На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Чи має редакція законні підстави забирати мій підпис під матеріалами, що розміщуються в газеті та дублюються на сайті, підписуюючи їх натомість назвою видання? Я працюю поза штатом, на гонорарній основі. І хотів би, щоб під суспільно-важливими матеріалами стояв мій підпис, як автора».
– Особисті немайнові і майнові права авторів, пов’язані із створенням та використанням творів, охороняються Законом України “Про авторське право і суміжні права”. Цей Закон дає наступне визначення таким термінам як автор та ім’я автора: автор – це фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір;
ім’я автора – сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім’я автора; прізвище, ім’я та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо.
"Не треба постраждалу особу запитувати про насильство щоразу, бо кожен раз для неї є травматичним. Вона вже дала свідчення, а далі варто спілкуватися з особами, які її супроводжують", - на цьому під час гендерної медіа-кав'ярні у Дніпрі наголосила голова громадської організації "Пані патронеса" Ганна Карпаченкова.
Цю пораду громадська активістка адресувала не лише присутнім журналісткам, а й усім іншим, хто неодноразово зверталися до неї із проханням "дати когось для інтерв'ю". Адже навіть на перший погляд "невинне" питання може спричинити сильне емоційне переживання, не кажучи вже про такі, як "а розкажіть, як він вас бив".
Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО
«Працівник редакції кілька днів не виходить на роботу, будемо звільняти за прогул. Виникло питання – якою датою звільняти?».
– Можливість звільнення за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин передбачено пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Якщо працівник після прогулу вийшов на роботу, то питання дати звільнення не виникає – прогульника звільняють останнім днем роботи. Складнішою є ситуація, коли працівник так і не вийшов на роботу. Відповідно п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93р. № 58, днем звільнення вважається останній день роботи працівника. В листі Міністерства соціальної політики від 22.04.2019 № 82/0/22-19/133 зазначено, що днем звільнення має бути останній день роботи працівника перед днем, коли він вчинив прогул, за умови, що після його вчинення працівник більше не виходив на роботу. Також, виходячи з листа Мінсоцполітики, наказ про звільнення може бути виданий пізніше дати здійснення прогулу.
Тринадцять призових місць і дві спеціальні відзнаки – такими є результати П’ятого Конкурсу журналістських матеріалів, присвячених темі рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у суспільстві, який організовує Волинський прес-клуб у партнерстві з ГО «Гендерний центр Волині».
Цьогоріч на конкурс надійшло 95 журналістських робіт – аудіо- та відеосюжетів, публікацій у друкованих та інтернет-виданнях, – які з’явилися в ефірі та були опубліковані в січні-липні 2021 року.
