Зниження рівня гендерної чутливості і cтереотипний контент: результати червневого моніторингу волинських медіа

Кількість експерток та героїнь у публікаціях волинських обласних друкованих та інтернет-видань становить не більше третини, фемінітиви в окремих медіа вжито лише в половині випадків (хоча в більшості – від 90% до 100%), а також зафіксовано стереотипний і сексистський контент. Такими є дані третього етапу гендерного моніторингу, який тривав із 12 по 18 червня цього року.

Для збільшення натисніть на зображенні

Нагадаємо, що мета дослідження – проаналізувати рівень гендерної чутливості українських медіа і простежити динаміку змін. Зокрема – наскільки медіа дотримуються гендерного балансу в матеріалах, чи вживають фемінітиви і чи використовують стереотипний і сексистський контент

Жінок усе ще мало, але фемінітиви в активному вжитку: результати гендерного моніторингу регіональних медіа у червні 2023 року

Лише у 30% жінки є експертками журналістських матеріалів і в 28% - героїнями, однак фемінітиви стають уже нормою навіть для медіа тих регіонів, де раніше були рідкістю. Одна з ключових причин - перехід на україномовний контент, інша - фемінітиви все частіше використовують у всіх сферах, стають звичними вони і в повідомленнях пресслужб різноманітних організацій. Такими є дані гендерного моніторингу регіональних медіа 24 областей України (підконтрольних територій), який тривав із 12 по 18 червня цього року. Загалом було проаналізовано більше 22 тис. публікацій.

Для збільшення натисніть на зображенні

Про реєстрацію онлайн-медіа

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Хочемо зареєструвати онлайн-медіа. Як це має відбуватися? Чи можна зареєструвати його на ФОП, чи треба тільки на ТОВ?».

– Відповідь на запитання, ким може бути зареєстрований суб’єкт у сфері медіа, нам дає стаття 63 Закону України «Про медіа». Зареєструвати онлайн-медіа може юридична або фізична особа, у тому числі і фізична особа-підприємець.

Про роботу з ФОП, зареєстрованим на тимчасово окупованій території

Про роботу з ФОП, зареєстрованим на тимчасово окупованій території

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Якщо ФОП зареєстрований на тимчасово окупованих територіях, то чи можуть виникнути проблеми при роботі з ним?».

Сьомий Конкурс журналістських матеріалів на гендерну тематику

Волинський прес-клуб, Гендерний центр Волині та Українська медійна програма (Internews) запрошують журналістів/журналісток регіональних медіа (друкованих ЗМІ, телебачення, радіо, інтернет-видань), блогерів/блогерок, які висвітлюють питання рівних прав і можливостей чоловіків і жінок у суспільстві, до участі в Сьомому Конкурсі журналістських матеріалів на гендерну тематику.

Про дозвіл на публікацію інтерв’ю

Про дозвіл на публікацію інтерв’ю

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Останнім часом трапилося кілька скандальних ситуацій щодо публікації інтерв’ю. Роз’ясніть, будь-ласка, чи редакції справді потрібен дозвіл на публікацію інтерв’ю від особи, у якої воно взяте?».

До 1.01.2023 року діяв Закон України «Про авторське право і суміжні права» №3792-XII від 1993 року, в якому у статті 13 «Співавторство» в частині третій зазначалося, що «Співавторством є також авторське право на інтерв’ю. Співавторами інтерв’ю є особа, яка дала інтерв’ю, та особа, яка його взяла. Опублікування запису інтерв’ю допускається лише за згодою особи, яка дала інтерв’ю».

Про оплату за рекламу в медіа

Про оплату за рекламу в медіа

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи дійсно тепер вже не можна перераховувати гроші за рекламу, яку ми розміщуємо на сайті, на підприємця?».

– Хоча набрання чинності Законом України «Про медіа» було гучною подією, якось непомітно пройшли зміни, внесені до Закону України «Про рекламу».  В прикінцевих та перехідних положеннях є зміни до Закону України “Про рекламу”, серед яких є і доповнення статтею 13-1 такого змісту:

Про клопотання щодо надання акредитації в Міністерстві оборони

Про клопотання щодо надання акредитації в Міністерстві оборони

На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи не могли б ви надати зразок листа керівника ЗМІ з клопотанням надати акредитацію? Цей лист необхідно додати до аплікаційної форми при акредитації в Міністерстві оборони».

Про журналістські посвідчення для позаштатних кореспондентів

Про журналістські посвідчення для позаштатних кореспондентів

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«У вашій консультації було написано, що посвідчення журналіста можна видавати тільки працівникам редакції. Але чому тільки працівникам, і як тоді бути з позаштатними кореспондентами?».

– Чому тільки працівникам – про це треба запитати у законодавця. Законом України «Про медіа» були внесені зміни до Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста», в тому числі і до визначення, хто є журналістом – «творчий працівник суб’єкта у сфері медіа, який професійно збирає, одержує, створює, редагує, поширює і забезпечує підготовку інформації для медіа». Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, це зазначено в його першій статті. Також тлумачення терміну «працівник» наведено в Податковому кодексі України в підпункті 14.1.195.: «працівник – фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону». Таким чином, визначення «працівник суб’єкта у сфері медіа» передбачає трудові відносини журналіста з таким суб’єктом.

Не більше, ніж у третині випадків жінки виступають експертками або є героїнями публікацій волинських медіа

Такий висновок другої хвилі гендерного моніторингу, який відбувався впродовж 10-16 квітня 2023 року. Якщо порівнювати із першою хвилею (13-19 лютого 2023 року), то загалом результати суттєво не змінились, однак у деяких видань дещо знизились.

Для збільшення натисніть на зображенні

Моніторинг здійснювався з метою визначення ключових тематик публікацій, в яких присутні жінки та чоловіки,  встановлення співвідношення експертів/експерток та героїв/героїнь у публікаціях, відповідно, визначення індексу гендерної чутливості волинських ЗМІ. Також важливим аспектом моніторингу було вживання у публікаціях фемінітивів та наявність контенту, який ретранслює гендерні стереотипи.