Такий висновок другої хвилі гендерного моніторингу, який відбувався впродовж 10-16 квітня 2023 року. Якщо порівнювати із першою хвилею (13-19 лютого 2023 року), то загалом результати суттєво не змінились, однак у деяких видань дещо знизились.
Моніторинг здійснювався з метою визначення ключових тематик публікацій, в яких присутні жінки та чоловіки, встановлення співвідношення експертів/експерток та героїв/героїнь у публікаціях, відповідно, визначення індексу гендерної чутливості волинських ЗМІ. Також важливим аспектом моніторингу було вживання у публікаціях фемінітивів та наявність контенту, який ретранслює гендерні стереотипи.
Серед волинських інтернет-видань проаналізовано контент «Волинських Новин», «Волинь 24», «Волиньpost», «Район. Луцьк», «Перший канал соціальних новин».
Найвищим індексом гендерної чутливості за моніторинговий період відзначилось інтернет-видання «Район. Луцьк», яке було лідером і першої хвилі моніторингу. Індекс становить 53%, у 31% публікацій видання жінки виступають експертками та у 34% – героїнями. Другим за індексом гендерної чутливості інтернет-виданням за період огляду стали «Волинські новини (46%), у матеріалах якого жінки фігурують експертками та героїнями у 25% матеріалів. Третю позицію за гендерною чутливість посіло видання «Волинь 24» (45%): жінки виступають експертками у 29% матеріалів та героїнями – у 20%. Четверту позицію займає «ВолиньPost» (43%): експертки – 22% та героїні – 24%. Найменш гендерночутливим інтернет-виданням другої хвилі моніторингу, відповідно до результатів, є «Перший канал соціальних новин» (індекс – 36%), експертки та героїні – 23% та 16% відповідно. Наголошу, що згідно з результатами лютневого моніторингу, це видання посідало другу позицію за гендерною чутливістю.
Традиційно, у тематиці «кримінал/ДТП/НС» (а це найчисельніша за кількістю публікацій тема, про яку пишуть інтернет-видання) чоловіки фігурують як винуватці ДТП, обвинувачені у крадіжках та інших злочинах. За моніторинговий тиждень лише 2 новини стосувалися водійок, які спричинили ДТП. Інтернет-видання «Волинь24» приділяє особливу увагу кримінальним новинам (причому географія новин – не лише Волинь та Україна, але мало не всі країни світу). Зокрема, пише про злочини на сексуальному ґрунті (зґвалтування) та гендернозумовлене насильство. Наприклад: «Чоловік побив до смерті свою дружину та ліг поруч спати», «Чоловік кинув гранату у дівчину, яка не відповідала взаємністю». Також чоловіки значно переважають у тематиці «політика/місцева влада».
Варто відзначити, що моніторинг здійснювався у передвеликодній тиждень та безпосередньо у день Великодня, тож багато матеріалів було присвячено темам підготовки до свята, мистецьким та культурним заходам, благодійним ярмаркам, пасхальним традиціям відзначення Паски на Волині. Експертками, здебільшого, у цих темах виступали жінки. Наприклад, інтернет-видання розмістили матеріали про приготування пасок відомими волинянками для ЗСУ. Про пасхальні традиції журналісти запитували у волинської етнологині Алли Дмитренко. Мистецькі заходи у Луцьку, приурочені до Великодня (наприклад, відкриття «Парку писанок»), відвідували та коментували заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк та директорка департаменту культури Луцької міської ради Тетяна Гнатів. У загальноосвітніх закладах у передпасхальний тиждень відбувалися благодійні ярмарки, коментарі щодо яких надавали переважно директорки або ж заступниці директорів шкіл/ліцеїв.
Щодо фемінітивів, то найвищий рівень їх використання впродовж тижня моніторингу відзначений у публікаціях «Район. Луцьк» – 93%, 88% – результат «Волинських новин», 87% – «Волинь 24», 82% – «ВолиньPost» та найнижчий показник у видання «Перший канал соціальних новин» – 70%.
Зокрема, «Перший канал соціальних новин» у публікації «Відомі лучанки напекли пасок для військовослужбовців» пише: «Жінки-політики, жінки-освітяни, жінки-науковці сьогодні об’єднались за одним столом, щоб напекти пасок для військових», ігноруючи правила утворення фемінітивів.
Інтернет-видання також опублікували інформацію з порадами гастроентерологині щодо правильного завершення посту. Інформацію інтернет-видання поширили із посиланням на фейсбук-сторінку Медичного об’єднання Луцької міської територіальної громади, в якому лікарка названа лікарем-гастроентерологом, дієтологом, але членкинею Асоціації дієтологів України. Можна відзначити загалом більш сміливе використання фемінітивів на кшталт членкині, синоптикині, етнологині, стоматологині.
31% публікацій (як і в попередній хвилі моніторингу) в матеріалах інтернет-видань Волині присвячені темі війни прямо або ж опосередковано. Йдеться про перебіг бойових дій на території України, міжнародну підтримку України – політичну, військову, економічну, а також волонтерство, допомогу ЗСУ, адаптацію внутрішньо-переміщених осіб. Жінки вже традиційно виступали експертками та героїнями у темі волонтерства (особливо актуальною була тематика напередодні Великодня). Повідомлення про загиблих під час бойових дій військових-волинян інформагенції публікували щоденно, також розміщували інформацію про прощання із загиблими (100% загиблих волинян – чоловіки, лише ІА «Волинь 24» розмістила повідомлення про загибель військовослужбовиці Катерини Ющенко з Сумщини), доправлення тіл загиблих до Луцька. Були публікації про затримання чоловіків, які намагались незаконно перетнути кордон. У 31% публікацій жінки виступають експертками та в 16% – героїнями. Серед експерток найбільше представлені заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр та речниця ОК «Південь» Наталія Гуменюк, віцепрем’єр-міністерка Ірина Верещук, уповноважена президента з питань забезпечення прав захисників Альона Вербицька. Також експертками виступають посадовиці з інших країн: міністерка Австрії у справах Європи Кароліна Едтштадлер, речниця Пентагону Сабріна Сінгх, міністерка оборони Канади Аніта Ананд. Посади останніх часто вжиті у формі маскулінітивів.
Публікацію на гендерну тематику опублікувало лише видання «Район. Луцьк»: «Б’є – значить сяде: в Боратинській громаді вчаться протидіяти домашньому насиллю». Також 4 з 5 видань розмістили повідомлення про те, що суд визнав винним та засудив до 8 років позбавлення волі чоловіка, який вчиняв розпусні дії із неповнолітніми дівчатами.
Щодо друкованих ЗМІ, то найбільш гендерночутливе видання за результатами тижневого моніторингу у квітні – газета «Луцький замок» (індекс гендерної чутливості – 64%). Газета очолювала рейтинг гендерної чутливості і за результатами лютневої хвилі моніторингу. У 61% публікацій жінки виступають експертками, у 47% – героїнями. Фемінітиви використані у 100% випадків. 53% – індекс гендерної чутливості газети «Твій вибір», у 33% публікацій жінки – експертки та у 27% – героїні. Фемінітиви також вжито у 100% випадків. Третю позицію посідає газета «Волинь Нова» з індексом гендерної чутливості 46%, 32% і 22% у публікаціях відповідно – експертки та героїні. Фемінітиви використано у 84% випадків. Наступною за гендерною чутливістю у квітні була «Волинська газета» із індексом 42%, у публікаціях якої в 32% випадків жінки виступають експертками та у 18% – героїнями. Фемінітиви – 75%. Найменш гендерночутливим виданням впродовж квітневої хвилі моніторингу була газета «Вісник і Ко» з показником 40%, у 63% публікацій якої жінки були експертками та в 20% – героїнями. Фемінітиви журналісти «Вісника і Ко» вжили у 36% випадків.
Як експертки жінки представляють сфери культури, освіти, діяльність органів місцевого самоврядування, волонтерство. Зазначимо, що, наприклад, газета «Луцький замок» була присвячена здебільшого темі Великодня, заходи до відзначення якого відвідували та коментували заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк та директорка департаменту культури Луцької міської ради Тетяна Гнатів, також коментарі надавали освітянки та майстрині. Усі посади жінок вжито у формі фемінітивів.
38% газетних публікацій під час квітневої хвилі моніторингу були присвячені темі війни. Жінок серед експертом 36%, героїнь – 8%. Волинська газета опублікувала історію нацгвардійки Валентини з Луцька “Майстриня спорту – молодша сержантка” (фемінітиви у публікації вжиті у 100% випадків). Ще одна публікація, присвячена історії служби військовослужбовці, опублікована у газеті «Вісник і Ко»: «Перемогла рак і пішла захищати Україну». Попри те, що видання піднімає важливе питання видимості жінок в армії, ця публікація містить стереотипи щодо жінок. Зокрема, зазначається, що в 127 окремій бригаді ТРО України служить «красива дівчина Анна із позивним «Скрепка»». Чи має зовнішність якийсь стосунок до службових обов’язків? Такий погляд на жінок називається лукізмом. Також у публікації Анна названа «боєць «Скрепка»», «стрілець Анна», «Анна – стрілець в бойовій роті».
Газети щотижня розміщують некрологи про загиблих у ході бойових дій волинян (100% – чоловіки), історії загиблих Героїв, історії військової служби, інформацію про нагородження, реабілітацію після поранень. Жінки виступають експертками та героїнями у темі волонтерства, також публікуються історії дружин військовослужбовців, українки, які виїхали до інших країн після початку повномасштабної, розповідають про своє життя.
Індекс гендерної чутливості волинських медіа у квітні (як і в лютому) склав 48%. Це – середній показник по Україні. Ознайомитися з цими даними (інфографіка) можна на нашому сайті, а також на сторінці у Facebook.
Експертка з моніторингу – Лариса Андрійчук
__________________
Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та мережею прес-клубів і медійних організацій України
