Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа у червні знову зріс: результати моніторингу

На 1% вищим став у червні Індекс гендерної чутливості* гіперлокальних медіа України - він склав 52%. Такими є дані моніторингу контенту 231 друкованого та онлайн-видання, який тривав із 3 по 14 червня. Загалом проаналізовано було 14348 матеріалів.

Кількість жінок як експерток** склала 38%, а героїнь*** - 39%. Середній показник вживання фемінітивів - 80%.

Для збільшення натисніть на зображенні

Восьмий Конкурс журналістських матеріалів із гендерної тематики

Восьмий Конкурс журналістських матеріалів із гендерної тематики

Волинський прес-клуб, Гендерний центр Волині і Медійна програма в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізується ГО Інтерньюз Нетворк запрошують журналістів/журналісток регіональних медіа, блогерів/блогерок, які висвітлюють питання рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у суспільстві, до участі у восьмому Конкурсі журналістських матеріалів із гендерної тематики.

На Конкурс приймаються роботи, опубліковані/подані в ефір у січні-липні 2024 року (окрім матеріалів, створених у співпраці з Волинським прес-клубом).

Завдяки матеріалам газети «Нове життя» у Любешівській громаді з’явилися дитячі куточки й пеленальний столик

Завдяки матеріалам газети «Нове життя» у Любешівській громаді з’явилися дитячі куточки й пеленальний столик

Активна позиція журналісток і низка матеріалів у любешівському друкованому виданні «Нове життя» спонукали керівництво місцевих державних та приватних установ облаштувати дитячі куточки. Як це вдалося та про інші актуальні гендерночутливі теми, які висвітлювали медійниці, розповіла головна редакторка Наталка Муха.

Газета «Нове життя» виходить на території колишнього Любешівського району Волинської області. Із Волинським прес-клубом видання співпрацює давно. Редакція вже кілька разів одержувала фінансування на створення гендерночутливого контенту.

Про відмову місцевої ради акредитувати журналістів

Про відмову місцевої ради акредитувати журналістів

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО. «Чи може місцева рада відмовити журналістам в акредитації?»

Норми, які регулюють акредитацію журналістів, наведені в статті 26 Закону України «Про інформацію». Передбачений цією статтею порядок акредитації журналістів поширюється також на інших працівників суб’єктів у сфері медіа, які професійно збирають, одержують, створюють, редагують, поширюють і займаються підготовкою інформації для медіа.

Про оплату копіювання та друку при доступі до публічної інформації

Про оплату копіювання та друку при доступі до публічної інформації

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Є потреба запиту в міської ради документації про облаштування  велосипедних доріжок у місті. Це досить великий об’єм документів, на оплату копій яких ми не маємо коштів. Чи можна послатися на те, що ця інформація становить суспільний інтерес, тож плата за копіювання та друк не повинна стягуватись?».

Про доступ до публічної інформації щодо заробітної плати

Про доступ до публічної інформації щодо заробітної плати

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ.

На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Надіслали Нацполіції запит на доступ до публічної інформації щодо зарплати поліцейських відділення, і отримали відмову з аргументом, що такої інформації у них немає. Чи повинні нам надати таку інформацію?».

Інформація про заробітну плату, отриману за рахунок бюджетних коштів, є відкритою і має надаватися за запитом. Діючим законодавством, а саме частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», прямо зазначено, що «Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України “Про основи національного спротиву”). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону».

Три друкованих видання Волині – одні з найбільш гендерночутливих в Україні: результати моніторингу в квітні 2024 р.

Офіцерка, молодша лейтенантка, поліцейська офіцерка громади, військовослужбовиця, археологиня, психологиня, пресофіцерка, боксерка, педагогиня, медикиня  – лексикон гіперлокальних онлайн- і друкованих видань збагачується "новими" фемінітивами. Індекс гендерної чутливості під час другої хвилі моніторингу залишається незмінним - як і в лютому, він становить 53%. 

Такими є дані моніторингу гіперлокальних медіа Волині, проведеного 1-12 квітня. 

Серед онлайн-видань проаналізовано контент сайту «Буг» та 4-х сайтів мережі гіперлокальних медіа «Район. in. ua»  – «Район. Ківерці», «Район. Ковель», «Район. Рожище» та «Район. Шацьк». Із друкованих ЗМІ аналізу підлягали «Вісті Ковельщини», «Нова доба», «Нове життя», «Полісся» та «Слово правди».

Нагадаємо, що моніторинг передбачає аналіз балансу жінок і чоловіків як експерток/експертів (тих, хто коментує, чию позицію ретранслюють) і героїнь/героїв (кого згадують, але не цитують) у журналістських матеріалах, вживання фемінітивів, наявність/відсутність стереотипного, сексистського контенту і матеріалів, які порушують важливі гендерні теми.

Фемінітиви увійшли в звичний вжиток журналістів/журналісток онлайн-видань. Водночас якщо «Райони» зробили вживання фемінітивів частиною редакційної політики, то редакція «Бугу» ані надає особливої ваги вживанню фемінітивів, ані заперечує їх. Фемінітиви загалом активно застосовуються у публікаціях «Бугу», проте дуже часто використовуються передруки з офіційних сайтів чи фб-сторінок органів місцевого самоврядування, які вказують посади жінок у чоловічому роді (маскулінітиви): секретар міської ради, успішний керівник, жінка була членом організації та ін.

Серед експерток, яких цитує видання «Буг» і зазначає посади у формі маскулінітивів - секретар Нововолинської міської ради Надія Жук, керуючий справами Володимирської МР Ірина Лошенюк, радник міського голови з питань ветеранської політики Наталя Микита, головний лікар ЦПМСД Нововолинська Ольга Попіка.

Для збільшення натисніть на зображенні

У квітні рівень гендерної чутливості гіперлокальних медіа – на тому ж рівні, що й у лютому

Індекс гендерної чутливості* гіперлокальних медіа у квітні 2024 року склав 51% (у лютому зафіксовано 50%). Це - дані моніторингу контенту 230 друкованих та інтернет-видань, проведеного з 1 по 12 квітня.

Загалом було проаналізовано 14 355 матеріалів. Із загальної кількості осіб, про яких ішлося в медіа, жінки як героїні** публікацій склали 36% (34% - в інтернет-виданнях, 38% - у друкованих), а як експертки*** - 39,5% (35% - в онлайн-медіа, 44% - в друкованих). Ці дані майже такі ж, як у лютому. Дещо зросла кількість вживання фемінітивів - із 77,5% у лютому до 79% у квітні.

 

Для збільшення натисніть на зображенні

Про соціальну рекламу в газеті у світлі нового законодавства

Про соціальну рекламу в газеті у світлі нового законодавства

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Ми розміщуємо в газеті текст про навчальну програму, реалізацією якої займається державний навчальний заклад в рамках проєкту за іноземні кошти. Текст ми публікуємо безкоштовно. У зв’язку зі зміною в законодавстві  – чи буде такий текст соціальною рекламою, і якщо так, то як його позначати?».

Про переваги та необхідність реєстрації онлайн-медіа

Про переваги та необхідність реєстрації онлайн-медіа

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Які переваги надає реєстрація онлайн-медіа та чи потрібно здійснювати таку реєстрацію в обов’язковому порядку? Ми створили нішевий онлайн-ресурс, присвячений цирковому мистецтву, і зараз думаємо, чи повинні ми реєструвати це медіа».