Запрошуємо до участі у третій хвилі освітньої програми «Я – Експертка»

Запрошуємо до участі у третій хвилі освітньої програми «Я – Експертка»

Волинський прес-клуб, Гендерний центр Волинської області та «Медійна програма в Україні» (Internews) запрошують фахових у своїх сферах жінок (політичній, освітній, науковій, медичній, культурній, правозахисній, юридичній, психологічній, правоохоронній, військовій, громадській/волонтерській та інших), які мають вплив на певні процеси, групи людей, громади чи суспільство загалом, до участі в третій освітній програмі «Я – Експертка».

Програма складається з двох модулів і самостійної роботи за результатами кожного модуля.

Городоцький телерадіопресцентр: “Раніше ми й самі перебували під впливом стереотипів, а тепер змінилися і бачимо зміни у героїнь наших матеріалів”

Городоцький телерадіопресцентр: “Раніше ми й самі перебували під впливом стереотипів, а тепер змінилися і бачимо зміни у героїнь наших матеріалів”

Городоцький районний телерадіопресцентр, який працює на теренах Хмельниччини, – один із партнерів проекту Волинського прес-клубу з гендерночутливої журналістики. Про свої здобутки та складнощі у висвітленні гендерної тематики розповіли директорка-редакторка Наталія Попович та її заступниця Маріанна Шкаврон.

Локальне медіа «Городоцький районний телерадіопресцентр», яке працює для Городоцької та Сатанівської громади, випускає газету, якій понад 90 років, має телеканал, радіо, сайт «Городок. Сіty», а також платформи у соцмережах. Колектив досить невеликий – сім осіб.

– Із гендерною темою ми працюємо з 2021 року. На одному з тренінгів познайомилися з координаторкою Волинського прес-клубу пані Богданою Стельмах і саме завдяки їй почали розвиватися у цьому напрямку, – розповідає Наталія Попович. – А в травні – червні 2022 року я та моя колега Маріанна Шкаврон стали випускницями 10-ї гендерної медіашколи. Під час навчання наш погляд на цю тему ще більше змінився.

Зліва направо: Наталка Попович, Маріанна Шкаврон, Віра Лапа

Знайомство й навчання плавно перетекли у плідну співпрацю з Волинським прес-клубом та участь у його проектах.

– Протягом 2022 року ми висвітлювали роботу та життя жінок під час повномасштабного вторгнення та їхній внесок у життя нашої громади, – каже директорка-редакторка Наталія Попович.

Восьмий Конкурс журналістських матеріалів із гендерної тематики: відзначено 16 робіт

Восьмий Конкурс журналістських матеріалів із гендерної тематики: відзначено 16 робіт

Із 75 текстових, аудіо- та відеоробіт, поданих на восьмий Конкурс журналістських матеріалів із гендерної тематики, журі відзначило 16.

Більшість матеріалів, як і минулого року, пронизані темою війни. Це – розповіді про військовослужбовиць, медикинь, волонтерок, жінок, котрі втратили коханих чоловіків і синів, життя і роботу в окупації та під обстрілами, тощо. Також у матеріалах ішлося про підтримку вимушено переміщених жінок, впровадження політики гендерної рівності в діяльність певних організацій і органів місцевого самоврядування, жінок в історії, тощо. З’явились і нові теми – про жінок, які відкривають сьогодні бізнеси й опановують так звані «чоловічі» професії.

Мамограф і організація з підтримки онкохворих: як редакція «ЮжкаNews.City» впливає на зміни в громаді

Мамограф і організація з підтримки онкохворих: як редакція «ЮжкаNews.City» впливає на зміни в громаді

Результати співпраці Волинського прес-клубу та «ЮжкаNews.City» вражають – завдяки низці матеріалів, які вийшли в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики», для Южноукраїнська придбали мамограф за 11 мільйонів гривень. Як цього вдалося досягнути й про інші успіхи редакції – далі в матеріалі.

Тема гендерної рівності не нова для журналісток друкованого та онлайн-видання «ЮжкаNews.City». Із ВОГО «Волинський прес-клуб» редакція співпрацює вже кілька років. Спочатку це були невеликі етапи, а минулоріч видання долучилося до тривалого проекту, у межах якого з серпня до грудня 2023-го «ЮжкаNews.City» опублікувала близько 30 матеріалів на гендерну тематику.

Зліва направо: головна редакторка видання Лариса Мініна, журналістка Наталка Кравець (фото зі сторінки у Facebook)

– Гендерна тематика для нас досить складна. І хоча ми вже стільки в ній працюємо, остаточно ще не усвідомили певних нюансів. Інколи спілкуєшся з керівницею проєкту Богданою Стельмах і думаєш: «О, а я це під таким кутом не розглядала». Але ми вже й самі потроху дивимося на все інакше? – каже журналістка видання Наталка Кравець. 

Гендерний медіакемп у Львові: 140 років українського жіночого руху, надихаючі історії впливу і…. поштовх до дій

Понад 40 редакторок і журналісток локальних і гіперлокальних медіа України зустрілися на Гендерному медіакемпі у Львові. Це - партнерки, з якими ми упродовж 20024 і попередніх років створювали матеріали з гендерної тематики, а також представниці найбільш гендерночутливих медіа України за результатами моніторингу 2024 року. Особливо втішно, що партнерські медіа і є одними з найчутливіших.

Для збільшення натисніть на зображенні

П’ять із десяти – визначено найбільш гендерночутливі гіперлокальні медіа Волині у 2024 р.

Гендерний моніторинг* волинських гіперлокальних медіа у 2024 році засвідчив: індекс їхньої гендерної чутливості** - один із найвищих в Україні - 55%. Прогрес помітний упродовж трьох місяців, коли відбувалося дослідження (лютий, квітень, червень). 

Із 10 друкованих і онлайн-видань половина є одними із найбільш гендерночутливих. Лідеркою стала газета «Слово правди» (м.Володимир) з індексом 62%. На другій позиції  газета «Нове життя» (м.Любешів) з індексом 58%. Третя позиція – у сайтів мережі Район.in.ua: 57% - Район.Ківерці, 56% - Район.Ковель, 55% - Район.Рожище.

Для збільшення натисніть на зображенні

Очевидно, що саме відповідна редакційна політика видань сприяє таким позитивним результатам, адже журналіст/к/и залучають експерток до аналітичних публікацій, розповідають про жінок як героїнь. Гендерна оптика – працює. Ці медіа – серед найбільш гендерночутливих в Україні. Вітаємо колег і дякуємо за видимість жінок в інформаційному просторі!

Найбільш гендерночутливі у 2024 році – медіа 4 областей України

Гіперлокальні друковані та онлайн-видання  Волинської, Львівської, Тернопільської та Харківської областей - найбільш гендерночутливі в Україні. Середній індекс їхньої гендерної чутливості склав 55%. На 1% менше - у медіа Івано-Франківської області. На третій позиції - видання Вінницької, Кіровоградської, Одеської, Рівненської, Херсонської областей.

Це - дані моніторингу, який відбувався у лютому, квітні і червні цього року. Загалом було проаналізовано 43 542 матеріали у 231 друкованому та онлайн-виданні України, які працюють на гіперлокальному (найбільш наближеному до громад) рівні.

Для збільшення натисніть на зображенні

Про звільнення працівників, до яких втрачено довіру

Про звільнення працівників, до яких втрачено довіру

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО.

«З’ясувалася ситуація, що менеджер по рекламі, беручи кошти з рекламодавців, частину цих коштів залишала собі. Як правильно звільнити таку працівницю?».

Конкурс на закупівлю послуг з організації гендерного медіакемпу

Конкурс на закупівлю послуг з організації гендерного медіакемпу

Волинський прес-клуб оголошує конкурс на закупівлю послуг з організації гендерного медіакемпу. Конкурс відбувається в межах проєкту "Гендерночутливий простір сучасної журналістики" (Субгрант SGR-IN-UA1854-FD-171), що реалізовується за підтримки…

У червні шість із десяти гіперлокальних медіа Волині – одні з найбільш гендерночутливих в Україні

Результати третьої хвилі моніторингу гіперлокальних ЗМІ засвідчили, що гендерна чутливість для багатьох волинських медіа є стандартом. Один із елементів цієї чутливості є фемінітиви, які абсолютно для всіх видань, які підлягали моніторингу, стали абсолютно органічними. Ті доволі поодинокі випадки маскулінітивів здебільшого можна визначити як випадковість. 

У фокусі із 3 по 14 червня були новини сайтів «Район.Ківерці», «Район.Ковель», «Район.Рожище», «Район.Шацьк», «Буг» і друкованих видань «Слово правди», «Вісті Ковельщини», «Нова доба», «Нове життя», «Полісся». Аналізували представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто дає коментарі, чию думку цитують) і героїв/героїнь, вживання фемінітивів, наявність стереотипного, сексистського контенту і матеріалів на гендерну тематику.

Онлан-медіа. У контенті сайтів мережі «Rayon.in.ua» простежуємо баланс жінок і чоловіків: навіть якщо експерток дещо менше ніж експертів, то кількість героїнь на орієнтовно такий же відсоток перевищує кількість героїв. Кількість фемінітивів тут майже 100%-ва, а ті поодинокі маскулінітиви радше вважатимемо за недогляд. Лише видання «Буг» приділяло увагу переважно чоловікам і в новинах зафіксовано значно більше маскулінітивів. 

Рівень використання фемінітивів  загалом високий і стабільно зростає. Вочевидь, редакції почали уважніше ставитися до офіційних джерел інформації та вносити правки в тексти, наприклад, сайтів Володимирської та Нововолинської міських рад, де доволі часто в назвах посад фемінітиви відсутні. 

Для збільшення натисніть на зображенні