Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про законність відеозйомки

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про законність відеозйомки

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи законно знімати на вулиці чи, наприклад, в приміщенні районної ради людей на телефон, а потім викладати в інтернеті уривки з цього відеозапису зі своїми коментарями?».

– Чинним законодавством України встановлено заборону тільки на таємну зйомку фізичних осіб. Можна робити зйомку за допомогою телефонів, фотоапаратів з функцією відеозапису, різноманітних відеокамер, але не використовуючи спеціальні технічні засоби з вбудованими відео- та фотокамерами.  Адже використовувати спеціальні технічні засоби у випадках, визначених законом, можуть виключно правоохоронні органи. Статтею 195-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації у вигляді штрафу від 3 400 до 8 500 гривень. За незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації статтею 359 КК України передбачено відповідальність у вигляді штрафу від 3400 до 17 000 гривень, або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк. У випадку повторності або вчинення злочину групою осіб стаття 359 КК України передбачає суворіші покарання. Як вбачається з вашого запитання, відеозйомка відбувається відкрито в  публічних місцях.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Якщо районна рада вимагає публікації оголошення

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Якщо районна рада вимагає публікації оголошення

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«До нашої редакції звернулась голова райради з вимогою, щоб ми надрукували оголошення. Договору на висвітлення діяльності з радою у нас немає. Оголошення стосується діяльності районної ради, але зміст викликає певні сумніви щодо його правомірності. Голова ради наполягає на тому, що наша газета зобов’язана надрукувати оголошення, погрожує юридичною відповідальністю. Скажіть, чи можемо ми відмовитись друкувати це оголошення?».

– У випадках, коли хтось каже, що ви щось зобов’язані, прохайте посилань на відповідну норму закону, яка вас зобов’язує це зробити. Немає посилання на законодавство – немає і відповідного обов’язку.

Гендерночутлива журналістика: в Полтаві відбулася тематична медіа-кав’ярня

Гендерночутлива журналістика: в Полтаві відбулася тематична медіа-кав’ярня

Що таке "гендер", "гендерна рівність", як розпізнавати гендерні стереотипи й сексизм і чому важлива гендерночутлива журналістика - йшлося під час гендерної медіа-кав'ярні у Полтаві, організатором якої стала редакція інтернет-видання "Кolo.news". Захід відбувся в межах проєкту Волинського прес-клубу, підтриманого Українською медійною програмою Internews.

Для збільшення натисніть на зображенні

«Слово правди» і «Район.Шацьк» – найбільш гендерночутливі видання Волині: результати лютневого моніторингу

Для моніторингу гендерної чутливості гіперлокальних волинських медіа, який проводився вперше, було обрано 10 видань: 5 друкованих – Ковельська міськрайонна газета «Вісті Ковельщини», Маневицька районна газета «Нова доба», Любешівська районна газета «Нове життя», Камінь-Каширська районна газета «Полісся», Володимир-Волинська міськрайонна газета «Слово правди»; 5 інтернет-видань –  «БУГ», «Район.Ковель», «Кордон», «Район.Рожище», «Район.Шацьк». Упродовж 11-17 лютого 2020 р. було проаналізовано 723 публікації (194 – у друкованих ЗМІ, 529 – в онлайн-медіа).

Кожне видання аналізували за кількома критеріями: представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто дає коментарі, чию думку цитують) і героїв/героїнь, вживання фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та матеріалів на гендерну тематику.

Загальна представленість жінок у волинських локальних медіа значно менша, аніж чоловіків. У лютому 2020 року цей показник складає: у друкованих – 38,5%, в інтернет-виданнях – 25,5%.

В онлайн-виданнях експертки складають всього 17%. В основному їхні коментарі наявні у матеріалах про місцеву владу, освіту, культуру та екологію. Зокрема, найчастіше вони дають коментарі чи роз’яснення, як посадовиці. Чоловіки у більшості проаналізованих матеріалів є експертами/героями у матеріалах про роботу органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, в інформаціях кримінального характеру, питаннях культури та релігії (часто згадуються священники), при висвітленні спортивних подій, а також інформаціях на тему війни (період моніторингу співпав із вшануванням річниці виведення військ з Афганістану, а тому ця тема присутня у  всіх ЗМІ).

Для збільшення натисніть на зображення

Індекс гендерної чутливості* гiперлокальних медіа України у лютому 2020 р. – 38%

У лютому 2020 року в Україні стартував гендерний моніторинг публікацій гіперлокальних друкованих та інтернет-видань. Таке дослідження відбувається вперше. Його ініціювала і здійснює громадська організація Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки Медійної програми (Internews).

Для дослідження в 24 областях України було обрано по 5 друкованих (реформованих ЗМІ, які раніше були комунальними) і 5 інтернет-видань (журналістських сайтів, не агрегаторів новин), які працюють на гіперлокальному рівні – районів, міст і містечок. Аналіз публікацій відбувався впродовж 11-17 лютого за кількома критеріями: дотримання гендерного балансу (кількість жінок і чоловіків як героїнь/героїв, і експерток/експертів (тими, хто коментує, чию думку цитують), частота вживання фемінітивів, наявність стереотипних образів і сексистського контенту. Також експерт/к/и моніторингу простежували, чи продукують медіа матеріали на гендерну тематику.

«У 2017 і 2019 році ми вже проводили подібний моніторинг, але тоді досліджували контент регіональних медіа – тих, котрі працюють на рівні областей і обласних центрів. Порівняння результатів двох моніторингів показало ріст рівня гендерної чутливості на 7%. Тож ми вирішили, що варто звернути увагу на контент реформованих друкованих ЗМІ й інтернет-видань, які працюють на рівні районів і малих міст. По-перше, тому, що обласні медіа періодично бувають під прицілом різноманітних досліджень, а на гіперлокальні звертають менше уваги. А гендерний аналіз контенту загалом проводиться вперше. По-друге, вони мають більше можливостей для підвищення свого професійного рівня, ніж гіперлокальні в силу різних причин, тож наш моніторинг не завершиться підбиттям підсумків – ми плануємо продовжити з ними більш тісну співпрацю», – зауважує координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» Богдана Стельмах.

Згідно даних лютневого моніторингу, найбільш гендерночутливими є видання Харківської області (51%). На другій позиції – вінницькі (47%), на третій з мінімальним відривом – івано-франківські (46%) медіа. Видання Київської та Рівненської областей потрапили на 4 позицію (по 43%), Волинської – на 5 сходинці (42%), по 41% - у львівських і чернівецьких видань, у хмельницьких – 40% і по 39% – у житомирських і тернопільських медіа. Найнижчий Індекс гендерної чутливості – у херсонських видань (27%).

Для збільшення натисніть на зображення

Що таке гендер? Написання гендерночутливих текстів: mission possible. Гендерна медіа-кав’ярня у Полтаві

Що таке гендер? Написання гендерночутливих текстів: mission possible. Гендерна медіа-кав’ярня у Полтаві

У сучасному суспільстві медіа мають величезний потенціал для соціальних змін. Вони можуть як перешкоджати, так і прискорювати структурні зміни, спрямовані на досягнення гендерної рівності.  Поняття…

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ . Про обов’язок друкувати рекламу державною мовою

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Вдячні за консультацію щодо положень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», пов’язаних з друком газет. Чи не могли б ви також роз’яснити ситуацію із строками обов’язкової публікації українською мовою реклами в газетах?».

– Із цим запитанням ви трохи спізнилися. Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” почав діяти 16 липня 2019 року. Стаття 32 цього Закону “Державна мова у сфері реклами” набрала чинності “через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом”, отже, 16 січня 2020 року.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про штрафи за порушення під час місцевих виборів

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про штрафи за порушення під час місцевих виборів

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО

«Брала участь у заході, на якому розглядалося нове законодавство про місцеві вибори. Спікер налякав штрафами за порушення, які може допустити газета під час виборчого процесу. Чи не могли б ви роз’яснити, що це за штрафи, бо у Виборчому кодексі я такого не знайшла».

– У Виборчому кодексі засади інформаційного забезпечення виборів, в тому числі і порядок використання друкованих ЗМІ, регламентовано розділом VII. Правила для друкованих ЗМІ майже ніяких змін не зазнали. Для суб’єктів виборчого процесу, згідно із статтею 64 Виборчого кодексу, як і раніше, дії чи бездіяльність засобів масової інформації, інформаційних агентств, їх власників, посадових і службових осіб, творчих працівників оскаржуються виключно до суду шляхом подання позовної заяви. Спікер заходу, про який ви згадуєте, мабуть, мав на увазі проекти Законів України «Про медіа» та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації”.  Тут треба звернути увагу на п. 4 ст. 49 Виборчого кодексу, в якій зазначено, що: «Нагляд за дотриманням вимог цього Кодексу в частині участі засобів масової інформації та інформаційних агентств в інформаційному забезпеченні виборів, а також при проведенні передвиборної агітації, здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

“Ми не змінимо весь світ, але можемо почати із себе”. Завершилася ІІІ Гендерна медіа-школа

“Ми не змінимо весь світ, але можемо почати із себе”. Завершилася ІІІ Гендерна медіа-школа

Третя Гендерна медіа-школа, організована Волинським прес-клубом і Гендерним центром Волині за підтримки Медійної програми України (Іnternews), відбулася 7-9 лютого в Києві. Цього разу вона зібрала представниць/-ків Незалежної громадської мережі прес-клубів України та дружніх журналісток, котрі в межах проєкту "Гендерночутливий простір сучасної журналістики" здійснюють моніторинг регіональних медіа щодо рівня їх гендерної чутливості й організовують гендерні медіа-кав'ярні.

Гендерна термінологія із експерткою проєкту, головою ГО "Гендерний центр Волині" Оксаною Ярош

Що таке «гендер», «стать», «гендерна рівність», які є національні та регіональні механізми впровадження гендерної рівності в Україні, як розпізнавати гендерні стереотипи та сексизм і як їм протидіяти, що таке гендернозумовлене насильство і чому фемінізм - це про рівність, - теми, навколо яких було чимало дискусій і особистих досвідів, які подекуди були нелегкими, але їх розуміння змінює життя назавжди.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про виконання редакціями Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про виконання редакціями Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Коли для газет настане обов’язок виконувати Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»?

– Передусім нагадаю, що відповідні вимоги до друкованих засобів масової інформації містяться в статті 25 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»:
«1. Друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою. Друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.