Медіа-кав’ярня з питань гендерної чутливості журналістики відбулася 24 квітня в Хмельницькому.
На зустрічі йшлося, про представленість жінок і чоловіків у матеріалах різних тематик і використання фемінітивів на позначення назв професій, посад і зайнятості жінок, а також готовість хмельницьких медіа ставати більш гендерної чутливими.
Гендерний розрив між експертками і експертами у журналістських матеріалах регіональних видань становить 42% (2,4 рази), тобто медіа залучають до коментарів або експертної оцінки 29% експерток і 71% експертів. Найвищі показники демонструють Дніпропетровська (42%), Запорізька (40%), Херсонська (40%), найнижчий – Тернопільська (17%) області. Друковані видання мають дещо вищий середній показник (31%), аніж інтернет-видання (27%).
Такими є дані моніторингу журналістських матеріалів у 110 друкованих і 110 інтернет-виданнях, проведеного ВОГО «Волинський прес-клуб» і ВОГО «Гендерний центр» у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» МГО «Інтерньюс» упродовж лютого 2017 року у 22 областях України. Згідно отриманих даних, було проаналізовано 90038 матеріалів, із яких 20007 – у друкованих ЗМІ і 70031 – в онлайн-медіа.
Мета моніторингу полягала у виявленні гендерного балансу/дисбалансу у журналістських матеріалах регіональних медіа, у тому числі щодо гендерного паритету експертів і експерток.
У регіональному зрізі залучення експерток і експертів у журналістських матеріалах на різну тематику (політика, економіка, освіта/наука, культура, медицина, спорт, війна, волонтерство) дещо відрізняється, однак виразно показує гендерний дисбаланс у залученні експерток і експертів залежно від тематики.
Політика
Середній показник присутності експерток у регіональних медіа у політичній тематиці складає 16%. Найвищі показники мають Херсонська (27%), Харківська (25%), Сумська (25%) області, найнижчі – Тернопільська (2%), Чернівецька й Рівненська (10%) області.
Згідно індексу гендерної чутливості українських медіа, волинські ЗМІ посідають найвищу позицію. Поряд із ними – рівненські, дніпропетровські та запорізькі. Такі дані отримано внаслідок моніторингу друкованих і онлайн-видань у 22 областях України, проведеного упродовж лютого 2017 р. командою ВОГО «Волинський прес-клуб» та ВОГО «Гендерний центр» у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» МГО «Інтерньюс».
На Волині аналізу підлягали журналістські матеріали 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Конкурент», «Район Луцьк») та 5 друкованих ЗМІ («Волинь-нова», «Вісник і К», «Сім'я і дім», «Волинська газета», «Луцький замок»). Оцінювання відбувалося за п’ятьма категоріями: кількістю чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь, кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів і сексизму та тематичних публікацій.
Загальна представленість жінок в онлайн-виданнях Волині склала 28%, у друкованих медіа – 30%. В інтернет-виданнях та друкованих медіа загальна тенденція – зображення жінок експертами та героїнями у соціальній сфері: виховання дітей, рукоділля, заняття домашнім господарством. Чоловіки у більшості прикладів стають експертами/героями у сфері перевезень, роботи органів місцевого самоврядування, у матеріалах про надзвичайні події (ДТП, злочини і т.п.), темах політики й економіки.
В інтеренет-виданнях експертки найчастіше представлені у публікаціях на тему волонтерства (56%), культури (48%), медицини (44%), освіти (42%) і розваг (42%). Найнижча представленість експерток у темах війни (15%), економіки (13%) та політики (22%) – ці сфери є зазвичай «чоловічими». Героїнями жінки найчастіше виступають у матеріалах про розваги (53%), в питаннях освіти/науки (переважно мова йде про вчительок і учениць) та культури (по 42%), а також медицини (37%). Найменше жінок в економічній, політичній і воєнній темах.
Для збільшення клікніть на зображенні
Дотримання гендерного балансу у журналістських матеріалах, відсутність дискримінації та сексизму – принципи роботи демократичних медіа в усьому світі. Дослідження об’єктивного стану сучасних українських медіа у цьому зрізі було проведено командою ВОГО «Волинський прес-клуб» та ВОГО «Гендерний центр» у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» МГО «Інтерньюс». Мета моніторингу полягала в тому, щоб виявити гендерний баланс/дисбаланс у журналістських матеріалах регіональних медіа, наявність/відсутність гендерних стереотипів та сексизму. Окрему увагу було приділено вживанню фемінітивів на позначення посад/видів діяльності жінок.
Методологія
Упродовж лютого 2017 року у 22 областях України було проведено моніторинг публікацій у 5 друкованих і 5 інтернет-виданнях (220 медіа*), які пишуть на суспільно-політичні та соціальні теми. Дослідження ґрунтувалося на виявленні кількісних (експертки/експерти, героїні/герої, фемінітиви) та якісних (гендерно-стереотипні та сексистські матеріали, тематичні публікації на гендерну тематику) показників.
Загальні результати
Згідно отриманих даних, було проаналізовано 90038 матеріалів, із яких 20007 – у друкованих ЗМІ і 70031 – в інтернет-виданнях.
Гендерний розрив між експертками і експертами у журналістських матеріалах регіональних видань становить 42% (2,4 рази), тобто медіа залучають до коментарів або експертної оцінки 29% експерток і 71% експертів. Найвищі показники демонструють Дніпропетровська (42%),Запорізька (40%), Херсонська (40%), найнижчий – Тернопільська (17%). Друковані видання мають дещо вищий середній показник – 31%, аніж інтернет-видання – 27%.
Зустріч журналістів із гендерною експерткою Марією Дмитрієвою відбулася днями у Волинському прес-клубі. Розмова будувалася навколо питань участі жінок у політичних процесах, стереотипного розуміння поняття «традиційна сім’я», домашнього насильства, культивування образів «справжнього чоловіка» та «жінки-берегині», політкоректності та ролі медіа в розвитку гендерної культури українців.
Волинські обласні громадські організації «Волинський прес-клуб» і «Гендерний центр» у процесі реалізації проекту «Гендерна абетка для волинських медіа» започаткували новий, цікавий і результативний формат медіа-дискусій, а саме – медіа-кав’ярні.
Якими були теми дискусій, хто з експертів брав участь у їх обговоренні – можна прочитати у цій рубриці – «Гендер і медіа». Тут ми хочемо коротко описати методику проведення таких зустрічей і звертаємося до всіх громадських організацій та інших інституцій із проханням посилатися на авторів пропонованої методики. Наш підхід відрізняється від попереднього формату дискусій, хоча ми віддаємо належну шану античному філософському бенкету Сократа і новітній традиції Марка Соте із його філософським кафе.
Медіа-кав’ярня – це формат предметного обговорення актуальних питань за участю експертів і представників медіа у невимушеній атмосфері із використанням мульти-медіа, предметів наочності та практичних завдань.
У Міжнародний день прав людини громадські діячки Волинського прес-клубу та Гендерного центру презентували посібник для медій із питань рівності прав жінок і чоловіків у суспільстві.
Друге фокус-групове дослідження щодо розуміння журналістами гендерної проблематики відбулося днями у Волинському прес-клубі.
