Мабуть, багатьом із нас доводилося чути, що:
Однак, як стверджують різноманітні дослідження (та й наш життєвий досвід), це - всього лише стереотипи. Діти народжуються без особливих відмінностей (якщо не брати до уваги фізіологічні ознаки та особливості характеру): однаково цікавляться довкіллям, пізнають світ через тактильні відчуття, відстоюють право на своє (іграшку, простір), однаково реагують на біль і радіють... Однак уже процес їхньої соціалізації, що починається із сім’ї і продовжується в дитячому садочку, школі, вузі, на вулиці, проводить чітку межу між чоловіками і жінками: кому можна поплакати, які професії опановувати, яким видом спорту займатися, яку професію обирати, як поводити себе на прогулянках, тощо.
Цим аспектам життя суспільства був присвячений черговий тренінг для волинських журналістів, які прагнуть розібратися в гендерній тематиці та її проявах у різних сферах.
Із 2007 року в Україні діє закон "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" (2866-IV від 08.09.2005), однак, за відсутності Державної програми на його реалізацію, він залишається майже недієвим. У листопаді 2012 року було схвалено концепцію такої програми, тож лишається сподіватися, що з її прийняттям ситуація почне змінюватися.
Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром розпочали підготовку експертів із питань гендерної політики. Вперше ними стануть представники медійного середовища Волині, а також майбутні журналісти.
Для претендентів на отримання цього статусу заплановано серію різнотематичних тренінгів, зустрічей у форматі гендерної кав’ярні та конкурс журналістських матеріалів, у яких тою чи іншою мірою буде порушуватися гендерна проблематика.
Вперше на Волині розроблено медіа-карту, в якій зафіксовано кількісний і статевий склад творчих колективів регіональних медіа. Авторами ідеї є Волинський прес-клуб і Гендерний центр, які мали на меті підтвердити або спростувати думку про те, що сучасна журналістика – жіноча професія.
Згідно отриманих даних, в інтернет-виданнях сьогодні працює 79% жінок і 21% чоловіків, у друкованих ЗМІ – 70% жінок і 30% чоловіків, і лише в електронних простежується паритет –50х50. Загалом 71% журналістів на Волині складають жінки, що в кількісному еквіваленті становить 219 осіб (загальна кількість медійників – 310 осіб) (повна версія медіа-карти – в прикріпленому файлі).
Одна з причин того, що волинська журналістика має жіноче обличчя, на думку учасників прес-конференції, полягає в економічній складовій. Адже й досі в українському суспільстві побутує усталене (стереотипне) уявлення, що чоловік має утримувати сім’ю, а журналістика сьогодні, принаймні на рівні невеликих міст і містечок, – низькооплачувана професія. Іншою причиною, припускають представники волинських медіа, може бути поява в українських жінок більших можливостей для самореалізації, а журналістика – це один із інструментів публічності.
У рамках проекту Волинського прес-клубу і Ґендерного центру "Ґендерна абетка для медіа" відбулося перше фокус-групове дослідження щодо сприйняття і розуміння волинськими журналістами ґендерної тематики.
