Гармонійне поєднання жіночих і чоловічих рис – ідеал людини
Мабуть, багатьом із нас доводилося чути, що:
- хлопці можуть краще вирішити проблемну ситуацію і мислять логічніше,
- дівчата психологічно чутливіші до атмосфери, в якій живуть, беруть близько до серця біль і страждання інших,
- дівчата краще вміють висловлювати свої думки, ніж хлопці,
- хлопці агресивніші за дівчат,
- дівчата слухняніші за хлопців, тощо.
Однак, як стверджують різноманітні дослідження (та й наш життєвий досвід), це - всього лише стереотипи. Діти народжуються без особливих відмінностей (якщо не брати до уваги фізіологічні ознаки та особливості характеру): однаково цікавляться довкіллям, пізнають світ через тактильні відчуття, відстоюють право на своє (іграшку, простір), однаково реагують на біль і радіють... Однак уже процес їхньої соціалізації, що починається із сім’ї і продовжується в дитячому садочку, школі, вузі, на вулиці, проводить чітку межу між чоловіками і жінками: кому можна поплакати, які професії опановувати, яким видом спорту займатися, яку професію обирати, як поводити себе на прогулянках, тощо.
Тренінг для медіа з питань психології гендерної відмінності
Закон України про гендерну рівність, стереотипи й дискримінація в освіті…
Цим аспектам життя суспільства був присвячений черговий тренінг для волинських журналістів, які прагнуть розібратися в гендерній тематиці та її проявах у різних сферах.
Із 2007 року в Україні діє закон "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" (2866-IV від 08.09.2005), однак, за відсутності Державної програми на його реалізацію, він залишається майже недієвим. У листопаді 2012 року було схвалено концепцію такої програми, тож лишається сподіватися, що з її прийняттям ситуація почне змінюватися.
Про гендер у просвіті й освіті
На Волині з’явиться когорта медіа-експертів із гендерних питань
Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром розпочали підготовку експертів із питань гендерної політики. Вперше ними стануть представники медійного середовища Волині, а також майбутні журналісти.
Для претендентів на отримання цього статусу заплановано серію різнотематичних тренінгів, зустрічей у форматі гендерної кав’ярні та конкурс журналістських матеріалів, у яких тою чи іншою мірою буде порушуватися гендерна проблематика.
Тренінг для волинських журналістів «Гендерна абетка: я-суспільство-влада»
Жіноче обличчя волинської журналістики: у Луцьку презентовано Гендерну медіа-карту Волині
Вперше на Волині розроблено медіа-карту, в якій зафіксовано кількісний і статевий склад творчих колективів регіональних медіа. Авторами ідеї є Волинський прес-клуб і Гендерний центр, які мали на меті підтвердити або спростувати думку про те, що сучасна журналістика – жіноча професія.
Згідно отриманих даних, в інтернет-виданнях сьогодні працює 79% жінок і 21% чоловіків, у друкованих ЗМІ – 70% жінок і 30% чоловіків, і лише в електронних простежується паритет –50х50. Загалом 71% журналістів на Волині складають жінки, що в кількісному еквіваленті становить 219 осіб (загальна кількість медійників – 310 осіб) (повна версія медіа-карти – в прикріпленому файлі).
Одна з причин того, що волинська журналістика має жіноче обличчя, на думку учасників прес-конференції, полягає в економічній складовій. Адже й досі в українському суспільстві побутує усталене (стереотипне) уявлення, що чоловік має утримувати сім’ю, а журналістика сьогодні, принаймні на рівні невеликих міст і містечок, – низькооплачувана професія. Іншою причиною, припускають представники волинських медіа, може бути поява в українських жінок більших можливостей для самореалізації, а журналістика – це один із інструментів публічності.
Волинські журналісти по-різному розуміють поняття ґендеру
У рамках проекту Волинського прес-клубу і Ґендерного центру "Ґендерна абетка для медіа" відбулося перше фокус-групове дослідження щодо сприйняття і розуміння волинськими журналістами ґендерної тематики.
