Юридичні консультації

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Після реформування головний редактор став директором товариства і через декілька місяців почав звільняти працівників редакції та погрожує повиключати зі складу засновників.  Як цьому можна протидіяти?».

– Треба не забувати, що директор  – такий же найманий працівник, як і всі інші. Саме ви, разом з іншими засновниками реформованої редакції, призначили його на цю посаду. Статті 29 і 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» зазначають, що загальні збори учасників є вищим органом товариства, до компетенції якого належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства (в нашому випадку директора). Для того, щоб змінити керівника, потрібно скликати загальні збори учасників товариства на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства. Процедура, яку ви оберете, повинна відповідати статтям 31-36 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Також порядок денний, крім припинення повноважень (звільнення) з посади директора, повинен містити і обрання на цю посаду іншого керівника. Пункт 13 статті 39 цього ж закону передбачає, що «Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені, або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов’язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов’язків для всіх членів колегіального виконавчого органу». Саме ви, учасники товариства, вирішуєте, хто буде обіймати посаду керівника, і це не обов’язково повинен бути хтось із учасників товариства, ви можете найняти на посаду директора будь-кого.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Під час підрахунку голосів на виборчій дільниці я почала фотографувати бюлетені, але проти цього почала заперечувати голова комісії. Після того, як я вдруге зробила спробу сфотографувати бюлетень, комісія проголосувала за «видалення» мене з дільниці. Чи є це перешкоджанням журналістській діяльності?»

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Якщо реформована редакція районної газети створює свій сайт, чи можна його зареєструвати або якось «прив’язати» до друкованого видання? Щоб все було офіційно?».

– Чинне законодавство України дає наступні визначення: веб-сайт – сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об’єктів авторського права і(або) суміжних прав тощо, пов’язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і(або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і(або) числової адреси за Інтернет-протоколом (Закон України «Про авторське право і суміжні права»).

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Допоможіть розібратись. У політичній рекламі одного із кандидатів у народні депутати, який розміщує її в нашій газеті, є негативні вислови стосовно інших кандидатів.  Мають місце наступні вислови: «мафія, яка роками грабує», «намагаються незаконно зареєструвати кандидатами у народні депутати людей з однаковими зі мною прізвищами», «ці бандити» тощо.

Чи несе редакція юридичну відповідальність з приводу цього, якщо матеріал буде надрукований під рубрикою «Політична реклама», згідно з укладеним із кандидатом і редакцією відповідним Договором та надходженням коштів із поточного рахунку виборчого фонду?».

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Створюємо сайт газети. Як оформити передачу доменного імені і відобразити це в бухгалтерському обліку?»

– При створенні інтернет-видання або інтернет-версії друкованого ЗМІ постає питання, як відобразити в бухгалтерському обліку витрати на створення, розміщення і обслуговування сайту. Чинне законодавство України дає наступні визначення: веб-сайт – сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об’єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов’язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом (Закон України «Про авторське право і суміжні права»);

домен – частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється (ст. 1 Закону України «Про телекомунікації»);

доменне ім’я ― ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті (ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО. «Як захистити авторське право і навчити тих, хто братиме у нас інформацію, посилатися на наш сайт?».

– Продовжую тему, розпочату у минулій публікації. Розділ V Закону України «Про авторське право і суміжні права» – «Захист авторського права і суміжних прав» містить порядок захисту авторського права і суміжних прав, який може здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. Способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав полягають в зверненні в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. Що можна вимагати і яке відшкодування можна отримати, звернувшись до суду, перелічено в статті 52 цього Закону, ми ж детально зупиномося на порядоку припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет. Цей порядок застосовується до відносин, пов’язаних з використанням аудіовізуальних творів, музичних творів, комп’ютерних програм, відеограм, фонограм, передач (програм) організацій мовлення.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Як захистити авторське право і навчити тих, хто братиме у нас інформацію, посилатися на наш сайт?».

– Не зважаючи на те, що впродовж останніх років вносилися зміни і доповнення до законодавства, яке регулює інтелектуальну власність в Україні, з намірами його осучаснити, захист авторського права в мережі Інтернет є складною справою.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Як краще реєструвати доменне ім’я сайту – на фізичну особу чи на юридичну (редакцію)?»

– Якщо Ви маєте намір створити інтернет-ЗМІ, то постає питання розміщення сайту в мережі Інтернет і надання йому доменного імені. Реєстрація доменного імені не регулюється законодавчими нормами, а виключно договором між адміністратором домену і реєстратором доменних імен. Чинне законодавство України  містить декілька визначень терміну «доменне ім’я», наприклад:

• домен – частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється (ст. 1 Закону України «Про телекомунікації»);
• доменне ім’я ― ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті (ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Як юридично оформити відносини з фрілансерами,  що залучаються до роботи на сайті? Як здійснюється оплата їх роботи?»

– Фрілансер – це людина, яка буде виконувати для вас певну роботу без укладання трудового договору, на підставі цивільно-правової угоди. На фрілансерів не поширюється трудове законодавство, такі договори виконання робіт і надання послуг укладаються за вимогами, що викладені у главах 52, 53, 61, 63 Цивільного кодексу України. Наприклад, договір підряду (ст.837 ЦКУкраїни), за яким одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.