Завдяки матеріалам газети «Нове життя» у Любешівській громаді з’явилися дитячі куточки й пеленальний столик

Завдяки матеріалам газети «Нове життя» у Любешівській громаді з’явилися дитячі куточки й пеленальний столик

Активна позиція журналісток і низка матеріалів у любешівському друкованому виданні «Нове життя» спонукали керівництво місцевих державних та приватних установ облаштувати дитячі куточки. Як це вдалося та про інші актуальні гендерночутливі теми, які висвітлювали медійниці, розповіла головна редакторка Наталка Муха.

Газета «Нове життя» виходить на території колишнього Любешівського району Волинської області. Із Волинським прес-клубом видання співпрацює давно. Редакція вже кілька разів одержувала фінансування на створення гендерночутливого контенту.

Три друкованих видання Волині – одні з найбільш гендерночутливих в Україні: результати моніторингу в квітні 2024 р.

Офіцерка, молодша лейтенантка, поліцейська офіцерка громади, військовослужбовиця, археологиня, психологиня, пресофіцерка, боксерка, педагогиня, медикиня  – лексикон гіперлокальних онлайн- і друкованих видань збагачується "новими" фемінітивами. Індекс гендерної чутливості під час другої хвилі моніторингу залишається незмінним - як і в лютому, він становить 53%. 

Такими є дані моніторингу гіперлокальних медіа Волині, проведеного 1-12 квітня. 

Серед онлайн-видань проаналізовано контент сайту «Буг» та 4-х сайтів мережі гіперлокальних медіа «Район. in. ua»  – «Район. Ківерці», «Район. Ковель», «Район. Рожище» та «Район. Шацьк». Із друкованих ЗМІ аналізу підлягали «Вісті Ковельщини», «Нова доба», «Нове життя», «Полісся» та «Слово правди».

Нагадаємо, що моніторинг передбачає аналіз балансу жінок і чоловіків як експерток/експертів (тих, хто коментує, чию позицію ретранслюють) і героїнь/героїв (кого згадують, але не цитують) у журналістських матеріалах, вживання фемінітивів, наявність/відсутність стереотипного, сексистського контенту і матеріалів, які порушують важливі гендерні теми.

Фемінітиви увійшли в звичний вжиток журналістів/журналісток онлайн-видань. Водночас якщо «Райони» зробили вживання фемінітивів частиною редакційної політики, то редакція «Бугу» ані надає особливої ваги вживанню фемінітивів, ані заперечує їх. Фемінітиви загалом активно застосовуються у публікаціях «Бугу», проте дуже часто використовуються передруки з офіційних сайтів чи фб-сторінок органів місцевого самоврядування, які вказують посади жінок у чоловічому роді (маскулінітиви): секретар міської ради, успішний керівник, жінка була членом організації та ін.

Серед експерток, яких цитує видання «Буг» і зазначає посади у формі маскулінітивів - секретар Нововолинської міської ради Надія Жук, керуючий справами Володимирської МР Ірина Лошенюк, радник міського голови з питань ветеранської політики Наталя Микита, головний лікар ЦПМСД Нововолинська Ольга Попіка.

Для збільшення натисніть на зображенні

У квітні рівень гендерної чутливості гіперлокальних медіа – на тому ж рівні, що й у лютому

Індекс гендерної чутливості* гіперлокальних медіа у квітні 2024 року склав 51% (у лютому зафіксовано 50%). Це - дані моніторингу контенту 230 друкованих та інтернет-видань, проведеного з 1 по 12 квітня.

Загалом було проаналізовано 14 355 матеріалів. Із загальної кількості осіб, про яких ішлося в медіа, жінки як героїні** публікацій склали 36% (34% - в інтернет-виданнях, 38% - у друкованих), а як експертки*** - 39,5% (35% - в онлайн-медіа, 44% - в друкованих). Ці дані майже такі ж, як у лютому. Дещо зросла кількість вживання фемінітивів - із 77,5% у лютому до 79% у квітні.

 

Для збільшення натисніть на зображенні

“Проект змінив нашу редакцію і читацьку аудиторію”, – керівниця інтернет-видання “Перший Онлайн” Тетяна Вербицька

“Проект змінив нашу редакцію і читацьку аудиторію”, – керівниця інтернет-видання “Перший Онлайн” Тетяна Вербицька

Тернопільське інтернет-видання "Перший Онлайн" – одне з тих, про досвід співпраці з яким хочеться розповідати часто і багато. Це – приклад того, як можна розвиватися, зростати, збагачуватися новою інформацією і збагачувати нею свою аудиторію. Ми дуже вдячні директорці видання Тетяні Вербицькій і редактору Віталію Поповичу за цей чудовий досвід взаємодії. Розкажемо про дещо і вам.

Зліва направо: Віталій Попович, Тетяна Вербицька

Запрошуємо фахівчинь до участі в другій хвилі освітньої програми «Я – Експертка»

Запрошуємо фахівчинь до участі в другій хвилі освітньої програми «Я – Експертка»

Волинський прес-клуб, Гендерний центр Волинської області та «Медійна програма в Україні» (Internews) запрошують жінок - фахівчинь із різних сфер - до участі в освітній програмі «Я – Експертка».

Програма спрямована на підвищення рівня експертності жінок, які працюють у політичній, освітній, науковій, медичній, культурній, правозахисній, юридичній, психологічній, правоохоронній, військовій, громадській/волонтерській та інших сферах життя і мають вплив на певні процеси, групи людей, громади чи суспільство загалом.

Гендерний баланс, фемінітиви та стереотипи в гіперлокальних медіа Волині: лютий 2024

У новинах гіперлокальних інтернет-видань Волині жінки виступають експертками та героїнями у 28% та 34% відповідно, а в публікаціях газет – 41% експерток та 32% героїнь. Такими є дані гендерного моніторингу, проведеного у період із 5 по 16 лютого.

Мета моніторингу  визначення ключових тематик публікацій, в яких присутні жінки та чоловіки, встановлення співвідношення експертів/експерток та героїв/героїнь у публікаціях, відповідно, визначення індексу гендерної чутливості волинських гіперлокальних ЗМІ. Також важливим аспектом моніторингу було вживання у публікаціях фемінітивів та наявність контенту, який ретранслює гендерні стереотипи.

Серед гіперлокальних онлайн-видань проаналізовано контент сайту «Буг» та 4-х сайтів мережі гіперлокальних медіа «Район. in. ua»  – «Район. Ківерці», «Район. Ковель», «Район. Рожище» та «Район. Шацьк».

Сайти мережі відзначаються максимальним рівнем вживання фемінітивів. «Район. Ківерці» та «Район. Рожище» – 97%, «Район. Шацьк» – 96% та «Район. Ковель»  –  92%.

Для збільшення натисніть на зображенні

50% – Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа у лютому-2024

Такими є дані моніторингу 229 гіперлокальних друкованих та інтернет-видань України, який тривав із 5 по 18 лютого 2024 року. На разі це - найвищий індекс гендерної чутливості за роки моніторингу гіперлокальних і локальних медіа, який команда Незалежної громадської мережі прес-клубів і медійних організацій України здійснює з 2017 року.

Для збільшення натисніть на зображенні

Запрошуємо регіональні медіа до участі в менторському проєкті з гендерночутливої журналістики

Запрошуємо регіональні медіа до участі в менторському проєкті з гендерночутливої журналістики

Волинський прес-клуб, Гендерний центр Волинської області та INTERNEWS EUROPE  запрошують редакційні колективи локальних і гіперлокальних медіа України до участі в менторському проєкті з гендерночутливої журналістики.

Занурення в гендерну тематику і створення редакційних політик: результати менторської підтримки локальних медіа в 2023 р.

Одинадцять локальних/гіперлокальних медіа взяли участь у програмі менторської підтримки задля підвищення рівня обізнаності в гендерній тематиці, яка тривала з травня по жовтень цього року.

Це, зокрема, редакційні колективи:

  • газети "Вісник Куп'янщини"/сайту "Куп'янськ.City" (Харківська обл.),
  • газети "Вісті"/сайту Ніжин.Сity (Чернігівська обл.),
  • газети "Вісті Придніпров'я" (м. Дніпро і Дніпропетровська обл.),
  • газети "Вість"" (м. Чернігів і Чернігівська обл.),
  • газети "Володимирецький вісник"/ сайт "Володимирець.Сity" (Рівненська обл.),
  • газети "Вперед" (м.Олександрівка, Кіровоградська обл.),
  • інтернет-видання "Глухів.City" (Сумська обл.),
  • інтернет-видання "Незламні.City" (м. Буча, Київська обл.),
  • інтернет-видання "Точка доступу" (м.Кропивницький, Кіровоградська обл.),
  • інтернет-видання "Український Південь" (м.Херсон і Херсонська обл.),
  • інтернет-видання "Це Вінниця, друже!", "Місто", "MyVin".

Досвід, який ми здобули: тематична гендерна дискусія на VIII West Media Forum

Хай живе життя!

Під таким гаслом у Луцьку відбувся восьмий West Media Forum, партнером якого став і Волинський прес-клуб. 

Зокрема - в організації панельної дискусії про виклики для журналісток у час війни й досвід, який медійниці здобули за цей рік. 

Зліва направо:
Мар'яна Вербовська - журналістка, модераторка дискусії,
Ліна Кущ - Перша секретарка НСЖУ,
Надія Суха - воєнна журналістка, Ukrainian Witness,
Олександра Горчинська - журналістка NV

Для збільшення натисніть на зображення