Одинадцять локальних/гіперлокальних медіа взяли участь у програмі менторської підтримки задля підвищення рівня обізнаності в гендерній тематиці, яка тривала з травня по жовтень цього року.
Це, зокрема, редакційні колективи:
- газети “Вісник Куп’янщини”/сайту “Куп’янськ.City” (Харківська обл.),
- газети “Вісті”/сайту Ніжин.Сity (Чернігівська обл.),
- газети “Вісті Придніпров’я” (м. Дніпро і Дніпропетровська обл.),
- газети “Вість”” (м. Чернігів і Чернігівська обл.),
- газети “Володимирецький вісник”/ сайт “Володимирець.Сity” (Рівненська обл.),
- газети “Вперед” (м.Олександрівка, Кіровоградська обл.),
- інтернет-видання “Глухів.City” (Сумська обл.),
- інтернет-видання “Незламні.City” (м. Буча, Київська обл.),
- інтернет-видання “Точка доступу” (м.Кропивницький, Кіровоградська обл.),
- інтернет-видання “Український Південь” (м.Херсон і Херсонська обл.),
- інтернет-видання “Це Вінниця, друже!”, “Місто”, “MyVin”.
Менторська програма складалася із шести семінарів/вебінарів та експертного супроводу редакцій у використанні гендерночутливого підходу при створенні контенту і редакційних політик, або їх редагування із внесенням гендерночутливих політик.
За пів року рівень обізнаності учасниць/учасників програми в гендерній тематиці та рівень гендерної чутливості (вживання коректної лексики, невикористання стереотипів) зріс у середньому вдвічі.
Змінилася ситуація і з використанням фемінітивів: якщо на початку травня їх використання сягало 55%, то на початку листопада – 80%. Очевидно, що це – середній показник, бо в кожному окремому медіа кількість фемінітивів була різною вже на старті. Однак ті видання, в контенті яких ми фіксували всього 10% фемінітивів, почали використовувати їх у 45-50%, а які вже активно послуговувалися ними, перейшли на майже 100% вживання (ситуативно все ж траплялися маскулінітиви, але то, радше, технічні помилки при поширенні інформації від офіційних структур).
Окрім заглиблення в гендерну тематику, редакції отримали допомогу в розробці гендерночутливих редакційних політик, а ті, в яких вони вже були – доповнення політиками гендерної чутливості. Очевидно, що цей документ редакції ще будуть вдосконалювати в міру потреб, однак кожна редакція пропрацювала для себе головні засади і принципи, на яких ґрунтується їхня діяльність. І всі вони передбачають повагу до читацької аудиторії, колег, партнерів незалежно від різних ознак, зокрема – статі і гендеру.
Ось що кажуть про участь у проєкті редактор/к/и видань:
“Участь у проєкті надала можливість глибше зрозуміти проблеми гендерної нерівності в суспільстві та на локальному рівні зокрема. Саме завдяки отриманим знанням у нас з’явилася викристалізована гендерна політика. Як редакторка вкотре переконуюся, наскільки важливим є гендерний аспект у наших матеріалах, адже, маючи 200-тисячну аудиторію, ми точно маємо вплив на громадську свідомість”, – зауважує головна редакторка інтернет-видання “Точка доступу” Ольга Зима.
“Цей проект суттєво підсилив нашу редакцію. І мова йде не лише про менторську підтримку, а й про те, що ми почали працювати над новими для себе темами та генерувати нові ідеї. Тому наша участь у проекті – це історія про професійне вдосконалення”, – каже головна редакторка друкованого видання “Вісті Придніпров’я” Наталка Ковальчук.
“Я вчуся гендерної чутливості, новим змістом наповнюється поняття соціальної відповідальності. Ми прийняли редакційну політику. Це покращило мікроклімат в колективі. Загалом, нові підходи допомагають в розвитку нашого видання”, – зазначає головна редакторка друкованого видання “Вість” Ольга Макуха.
“До участі в проєкті я взагалі не замислювався над фемінітивами, а тепер почав їх використовувати. І мої колеги теж. Можливо, не в усіх випадках, але ми вчимося. Також зрозуміли і вже відчули, що редакційна політика – це щит редакції”, – ділиться враженнями головний редактор газети “Вісті”/сайту “Ніжин.Сity” Валерій Кичко.
“Наше професійне зростання не закінчується цим проєктом, але завдяки проєкту ми розширили свій горизонт і свою аудиторію. Зовсім новий пласт знань – домашнє насильство. Раніше ми цю тему не висвітлювали, а тепер знаємо, як це робити коректно”, – зауважує головна редакторка групи видань “Це Вінниця, друже!”, “Місто”, “MyVin”Наталка Тодоровська.
“Часто в роботі висвітлюємо чутливі теми, а важливо їх подати об’єктивно, доступно, відкрито. Завдяки проєкту знаємо, як це робити. Чимало з онлайн-лекцій взято і для свого особистісного росту, психологічного стану. А це важливо для стабільної роботи редакції. Ми створили редакційну політику видання, яка включає і гендерні аспекти. Завдяки проєкту змінилися наповнюваність сайту матеріалами, у нас зросла кількість публікацій та відеоматеріалів, де головними героїнями є жінки, стараємося тримати гендерний баланс, строгіше підхід став до фото і відео за стандартами нашої редакційної політики з гендерної чутливості”, – каже головна редакторка інформаційного видання “Український Південь” Лідія Григор’єва.
“Участь у проєкті навчила нас звертати увагу на ті речі, які, здавалось, не вартували того, щоб над ними замислюватися. Наприклад, назви вулиць. Але за порадою менторки ми вивчили ситуацію й самі здивувались, що у рідному місті менше 1% вулиць названо жіночими іменами. Ми зібрали історичні постаті жінок і запропонували громаді. Читачі й читачки активно відгукнулися на онлайн голосування. Як наслідок, у Куп’янську є вулиця Олени Теліги, варіант назви якої запропонувала наша редакція.
Звичайно ж, треба сказати і про фемінітиви. Ми їх вживали й раніше, але не зупинялися на тих варіантах, де складно підібрати відповідники. Зараз, навіть, у коротеньких новинних текстах, око “фіксує” їхню необхідність, а тому вони частіше з’являються в наших текстах і заголовках. Помітили, що читачки Куп’янськ.City наслідують нас і також вживають фемінітиви у своїх дописах для соцмереж, а представники влади інколи відмовляються від канцеляризмів, на користь фемінітивів”, – розповідає головна редакторка газети “Вісник Куп’янщини” і сайту “Куп’янськ.City” Ольга Полтавець.
“Завдяки участі у проєкті та підтримки менторки, ми оновили важливий для роботи нашого медіа документ – “Редакційну політику. Відтепер тут зазначено й питання гендерної чутливості у діяльності редакції та її штатних і позаштатних працівників/працівниць. За час роботи у проєкті редкоманда почала дивитись на світ через «гендерні окуляри». Вчимося і практикуємо вирізняти стереотипи, стежимо за собою, аби не застосовувати їх у роботі і житті, ставитися до людей і світу неупереджено”, – зауважує головна редакторка газети “Володимирецький вісник” і сайту “Володимирець.Сity” Людмила Босик.
«Гендерночутлива журналістика? Та все ми про це знаємо!» – була впевнена я з колегою. До першого семінару у Львові. Там прийшло розуміння, що ми дуже далеко від «всезнайства». І почали вчитися! Ми писали, видаляли, додавали, переписували… Так «народжувалися» цікаві і змістовні статі. Ми стали обізнанішими, а газета – змістовнішою. Плюс – до дрібниць відкоригували редакційну політику. У співпраці продовжуємо працювати й далі!”, – каже головна редакторка друкованого видання “Вперед” Галина Шевченко.
За час участі в проєкті редакції підготували 46 матеріалів на гендерну тематику – про волонтерок, жінок у лавах ЗСУ, стійкість освітянок в окупації, політикинь, гендерні стереотипи, гендернозумовлене насильство, жіночі імена в назвах вулиць тощо.
“Менторський супровід редакцій упродовж певного часу – дуже хороший інструмент, аби допомогти їм заглибитися в гендерну тематику. Зрозуміло, що освітні заходи – важливий елемент у підвищенні рівня обізнаності в певній тематиці, однак без повторення, практичного застосування отриманої інформації результативність значно нижча. Тому комунікація менторок-експерток із редакціями, спільна робота над контентом і темами стали важливою частиною нашого проєкту. Я дуже вдячна кожній менторці за час, зусилля, багаж інформації, завдяки яким редакції суттєво поглибили свій рівень обізнаності в гендерній тематиці”, – каже керівниця проєкту Богдана Стельмах.
Менторки-експертки, які працювали з редакційними колективами:
- Світлана Дубина – правозахисниця, голова ГО “Вісь”
- Вікторія Кобиляцька – журналістка, головна редакторка сайту “Кампанія проти сексизму в медіа та політиці “Повага”
- Наталка Пахайчук – Керівниця інноваційних проєктів у CID Media Group
- Наталка Тарасенко – гендерна експертка, голова ГО “Паритет”
- Оксана Ярош – гендерна експертка, голова ГО “Гендрений центр Волині”
_________________
Менторську програму для локальних/гіперлокальних медіа реалізовує Волинський прес-клуб за сприяння проєкту «Підтримка сталості українських медіа», що фінансується Швецією та реалізується міжнародною організацією Internews.
