Юридичні консультації

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО

«Наша редакція  уклала договір оренди приміщення строком на 15 років, але не посвідчила договір нотаріально. Наразі район ліквідовано, і виникла проблема з новою районною радою – вони стверджують, що такий договір нікчемний. Чи є порушення закону в нашій ситуації?».

– Якщо звернутися до частини другої ст.793 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п’ять років. Статтею 220 ЦКУ визначені правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору:

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО

«На початок 2021 року наше товариство опинилося в скрутному фінансовому становищі, і  через 3 місяці може збанкротувати. Єдиним виходом є скорочення штату працівників, щоб зменшити витрати на заробітну плату. Чи може трудовий колектив протоколом загальних зборів ТОВ скоротити або перевести на 0,5 ставки посаду редактора? Людина, яка займає цю посаду, вже кілька років є пенсіонером та має додаткові джерела доходу. Якщо це можливо, то як це можна обґрунтувати в правовому полі?».

– Відповідно до частини 3 статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Скорочення штату  – це зміна штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами. Переведення працівників на 0,5 ставки (правильніше буде назвати це встановленням працівникам неповного робочого часу) можливе, якщо редакція в зв’язку з карантином, виробничою необхідністю чи іншими обставинами не може більше використовувати працю працівників протягом повного робочого часу.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО

«Нам потрібна ваша допомога  у питанні  розміщення реклами в ЗМІ. Розглядаємо такі варіанти:  оплата на благодійний рахунок організації з вказуванням  “на статутну діяльність” або “за розміщення реклами”, а організація ці кошти витрачатиме на статутну діяльність».

– Як вбачається з вашого запитання, ЗМІ зареєстроване на громадську організацію, яка є неприбутковою, і ви хочете в цьому ЗМІ (або на сайті організації) розміщувати рекламу за гроші. Право громадської організації на користування пільгами в оподаткуванні податком на прибуток виникає після внесення такої організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Підпункт 133.4.1 Податкового кодексу України (далі ПКУ) визначає умови, яким повинні відповідати неприбуткові підприємства, установи та організації.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Для нашої редакції настали важкі часи, а тут ще з січня зріс розмір мінімальної заробітної плати. Чи є якісь шляхи оптимізувати витрати на оплату праці?».

– Звісно, карантинні обмеження, відсутність рекламодавців, падіння  передплати  ставлять редакції в складні фінансові умови. Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня по 30 листопада 2021 року – 6000 грн., а з 1 грудня 2021 року – 6500 грн.

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Статті, які друкуються в нашій газеті, звісно, не всіх влаштовують. Незадоволені критикують, і це нормально, але останнім часом у Фейсбуку один із користувачів почав розміщувати коментарі, в яких ображає нашу газету і колектив редакції. Що можна зробити, щоб припинити ці постійні образи на нашу адресу?».

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

- Побачив вашу публікацію «Про право учасника товариства на ознайомлення з документацією» – і маю запитання. Хочу від імені ТОВ заснувати друковане регіональне ЗМІ – щомісячний журнал. Питання наступне: які зміни до Статуту ТОВ необхідно внести для заснування такого ЗМІ. Статут додаю.

– Статут Вашого підприємства повністю відповідає вимогам Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, Цивільного та Господарського кодексів України. Також, згідно з відомостями  ЄДР, всі необхідні види діяльності Ви маєте. Відтак заснування друкованих ЗМІ регулюється наступними нормами чинного законодавства:

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Журналіст редакції не бажає брати відпустку і просить виплатити йому компенсацію, чи не буде тут порушення?».

– Частина третя статті 2 Закону України «Про відпустки» забороняє заміну відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону. Випадки, коли можлива грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки, перелічені в статті 24 Закону України «Про відпустки»:

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«З новим адміністративно-територіальним устроєм приміщення, в якому знаходиться наша редакція, буде передано до районної ради новоствореного району. А як буде з нашим договором оренди?».

– Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, регулює Закон України «Про оренду державного та комунального майна». Випадок, коли у орендованого комунального майна змінюється власник, передбачений цим Законом. Частина 8 статті 20  Закону України «Про оренду державного та комунального майна» містить норму, яка регулює правонаступництво у разі зміни власника орендованого майна: «У разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов’язки за договором оренди, якщо інше не передбачено договором».

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Склалася така ситуація: троє засновників звільнилися з редакції, на збори засновників товариства не приходять, що не дає змоги прийняти важливі для редакції рішення. Чи можемо ми їх виключити зі складу засновників?»

– Нормами чинного законодавства встановлено, що виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю (далі  –  товариство) належить до компетенції зборів учасників товариства. Зокрема це зазначено в:

– частині першій статті 98 Цивільного кодексу України, яка передбачає що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства;