Мабуть, багатьом із нас доводилося чути, що:
- хлопці можуть краще вирішити проблемну ситуацію і мислять логічніше,
- дівчата психологічно чутливіші до атмосфери, в якій живуть, беруть близько до серця біль і страждання інших,
- дівчата краще вміють висловлювати свої думки, ніж хлопці,
- хлопці агресивніші за дівчат,
- дівчата слухняніші за хлопців, тощо.
Однак, як стверджують різноманітні дослідження (та й наш життєвий досвід), це - всього лише стереотипи. Діти народжуються без особливих відмінностей (якщо не брати до уваги фізіологічні ознаки та особливості характеру): однаково цікавляться довкіллям, пізнають світ через тактильні відчуття, відстоюють право на своє (іграшку, простір), однаково реагують на біль і радіють... Однак уже процес їхньої соціалізації, що починається із сім’ї і продовжується в дитячому садочку, школі, вузі, на вулиці, проводить чітку межу між чоловіками і жінками: кому можна поплакати, які професії опановувати, яким видом спорту займатися, яку професію обирати, як поводити себе на прогулянках, тощо.