На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«В нашій редакції з’явився дрон. Які правила його використання і де не можна запускати?».
– Організація та порядок використання повітряного простору регулюється: Повітряним кодексом України; Положенням про використання повітряного простору України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. № 954; Авіаційними правилами України «Правила використання повітряного простору України» затверджені Наказом Державної авіаційної служби України, Міністерства оборони України 11 травня 2018 року № 430/210 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2018 р. за № 1056/32508).
На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Одна з політичних партій звернулася до нас, щоб укласти договір на розміщення своєї реклами. Чи можемо ми укласти такий договір, бо вибори не почалися, тож ще немає виборчого рахунку?».
– Так, ви можете укласти договір на розміщення політичної реклами. Згідно ст. 1 Закону України «Про рекламу», політична реклама – це «інформація у будь-якому вигляді, поширена в будь-якій формі, яка має на меті популяризацію діяльності політичної партії (організації партії), привернення уваги до діяльності політичної партії (організації партії) та її позиції щодо питань загальнодержавного (місцевого) значення. До політичної реклами належать також використання символіки або логотипів політичних партій (організацій партій), повідомлення про підтримку політичною партією (організацією партії) видовищних чи інших публічних заходів або привернення уваги до участі у таких заходах політичної партії (організації партії)».
Під час четвертого етапу моніторингу гендерної чутливості гіперлокальних волинських медіа, який тривав упродовж 11-17 серпня 2020 р., ми аналізували публікації тих самих 10 видань, що й у лютому, квітні та червні.
Серед 5 друкованих ЗМІ – Ковельська міськрайонна газета «Вісті Ковельщини», Маневицька районна газета «Нова доба», Любешівська районна газета «Нове життя», Камінь-Каширська районна газета «Полісся», Володимир-Волинська міськрайонна газета «Слово правди». У переліку онлайн-медіа – «БУГ», «Район.Ковель», «Кордон», «Район.Рожище», «Район.Шацьк».
Аналіз кожного видання відбувався за кількома категоріями: кількісними (відсоток чоловіків і жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь та вживання фемінітивів) та якісними (використання стереотипних образів і сексистського контенту в журналістських матеріалах). Також ми звертали увагу на наявність матеріалів з гендерної тематики.
На 5 % у порівнянні з червневим моніторинговим періодом зменшилася кількість матеріалів про коронавірус. Їх цього разу 10 % від загальної кількості. В основному вони відображають статистичні дані у районах та загалом по області й Україні. Закономірно, що незадовго до початку нового навчального року частина з матеріалів стосувалася роз’яснень ймовірних моделей організації навчання у закладах освіти з 1 вересня. Практично немає інтерв’ю з лікарями про COVID-19, що було характерно для попередніх двох моніторингових періодів.
У матеріалах про пандемію і в друкованих, і в онлайн-медіа домінують жінки-експертки. Кількість героїв та героїнь в матеріалах на цю тематику рівноцінна.
Для збільшення натисніть на зображенні
Волинський прес-клуб і Гендерний центр Волині підбили підсумки Четвертого Конкурсу журналістських матеріалів, присвячених темі рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у суспільстві.
До участі в конкурсі було подано 67 матеріалів – аудіо- та відеосюжетів, публікацій у друкованих та інтернет-виданнях, – які з’явилися в інформаційному просторі в 2020 році.
Такими є дані четвертого етапу гендерного моніторингу журналістських матеріалів друкованих та інтернет-видань 24 областей України, які висвітлюють життя малих міст, районів, сіл і громад. Аналізу підлягали публікації, що з'явилися в період з 11 по 17 серпня.
На ріст показника (у лютому та квітні Індекс гендерної чутливості складав 38%, у червні - 39%) вплинуло два чинники - значне збільшення кількості фемінітивів у публікаціях (із 41% у лютому до 52% у серпні) і частота залучення жінок як експерток/героїнь матеріалів (у середньому на 3% більше у серпні ніж у попередні моніторингові періоди).
Для збільшення натисніть на зображенні
Так прокоментувала наявність у суспільстві стереотипних уявлень про ролі жінок і чоловіків, їх «життєвого призначення» експертка з гендерних питань, голова ЖОМГО «Паритет» Наталія Тарасенко під час гендерної медіа-кав’ярні онлайн для журналісток/журналістів Запорізької області.
Для збільшення натисніть на зображенні.
«Часто гендерні стереотипи порівнюють із айсбергом, – зазначила Наталка Тарасенко. – Бо питання полягає в тому, як вони впливають на жінок і чоловіків. Вони не дають права вибору. Часто складається враження, що паралельні світи для жінок і чоловіків починаються ледь не з пологового будинку, коли «включаються» рожевий і блакитний кольори як ознака, як мають розвиватися і якими бути жінки й чоловіки. Але ніхто з нас не народжується чи то з каструлькою на голові, чи то з портфельчиком. Це всі ці атрибути, які приходять до нас в процесі життя».
Волинський прес-клуб, Гендерний центр Волинської області та «Медійна програма в Україні» (Internews) запрошують журналістів/журналісток регіональних медіа до участі у V Гендерній медіа-школі, яка відбудеться 11-13 вересня в м. Київ.
Метою Школи є підготовка фахівчинь/фахівців із гендерних питань, формування мережі гендерних агенток/агентів змін, поширення ідей гендерної рівності в регіональних медійних середовищах та серед їх цільової аудиторії.
На цьому під час Гендерної медіа-кав'ярні наголосила гендерна експертка, докторка політичних наук Оксана Ярош. Участь у заході взяли житомирські журналістки, громадські активістки/активісти й депутатки.
На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«До нашої редакції звернулася політична партія з пропозицією про розміщення політичної реклами. При укладенні договору з’ясувалося, що у нас немає відповідного КВЕД. Представник замовника заявив, що це порушення. Чи дійсно це є порушенням?».
– Якщо ми звернемось до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, то прочитаємо що: «… КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв’язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов’язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності – це припущення, а не доказ».
