Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«В редакцію звернулася читачка з вимогою надрукувати її лист. Текст суперечить нашій редакційній політиці. Вона вимагає письмову відмову. Якими юридичними нормами регулюється така ситуація?».
Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Наша редакція вирішила ліквідувати підприємство. Що повинно бути вказано в протоколі рішення про ліквідацію товариства?».
– На загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю (далі товариство) обов’язково потрібно прийняти рішення з наступних питань:
– про ліквідацію товариства;
– про обрання ліквідаційної комісії або ліквідатора;
– про затвердження порядку ліквідації товариства;
– про встановлення строку для заявлення кредиторами вимог до товариства;
– про обрання особи, відповідальної за проведення державної реєстрації змін щодо відомостей про товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі. Також можуть бути прийняті рішення щодо інших питань, внесених до порядку денного, наприклад про звільнення виконавчого органу товариства.
Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«До нашої редакції надійшов лист з територіального центру комплектування та соціальної підтримки про надання відомостей про працівників підприємства. На військовому обліку ніхто з нас не перебуває. Чи можуть у жовтні мобілізувати жінок-журналісток нашої редакції?».
– З 1 жовтня 2022 року на військовий облік зобов’язані стати жінки, чия спеціальність входить до Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 11.10.2021 № 313 (у редакції Наказу Міністерства оборони № 35 від 07.02.2022). В цьому переліку є спеціальність «видавництво та поліграфія», тому військовозобов’язані жінки-журналістки можуть бути мобілізовані.
Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. Трудове законодавство змінюється відповідно до вимог часу, тож для питань, з якими редакції зверталися раніше, з’явилися нові можливості вирішення.
Отже, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX, який набрав чинності 19 липня 2022 року, впорядковано питання, як бути з працівниками, які відсутні з нез’ясованих причин. Це ті випадки, коли немає підстав для звільнення працівника за прогул без поважних причин, згідно пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. У зв’язку зі змінами у діючому трудовому законодавстві є необхідність надати додаткову відповідь на запитання редакції з публікації "Про виплати та компенсації журналістам, які постраждали під час виконання своїх професійних обов’язків", вже з урахуванням цих змін.
19 липня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX. Цим Законом внесені зміни до частини 3 статті 119 Кодексу Законів про працю України. Тепер вона має наступну редакцію: «За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”». Слова “зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток”, які були у попередній редакції, замінили словами “зберігаються місце роботи і посада”.
У чверті гіперлокальних друкованих та інтернет-видань України, контент яких підлягав аналізу, - найвищі показники рівня гендерної чутливості. Такими є підсумкові дані моніторингу, проведеного в лютому, квітні і червні 2022 року Волинським пресклубом у партнерстві з мережею пресклубів і медійних організацій України.
Із 50 видань із 19 областей України, в яких зафіксовано дотримання гендерного балансу й активне використання фемінітивів, лідерство належить хмельницькому інтернет-виданню "У нас. News" (61%). У 2020 р. це видання теж належало до переліку найбільш гендерночутливих, однак із індексом 50%.
Для збільшення натисніть на зображенні
Такими є дані моніторингу гіперлокальних медіа Волині, який відбувся в лютому, квітні і червні цього року.
Аналізу підлягали публікації 5 друкованих видань (Ковельська міськрайонна газета «Вісті Ковельщини», Маневицька районна газета «Нова доба», Любешівська районна газета «Нове життя», Камінь-Каширська районна газета «Полісся», Володимир-Волинська міськрайонна газета «Слово правди») і 5 онлайн-медіа («БУГ», «Ковель.район», «Кордон», «Рожище.район», «Шацьк.район»).
Волинський прес-клуб, Гендерний центр Волині та Українська медійна програма (Internews) запрошують журналістів/журналісток регіональних медіа (друкованих ЗМІ, телебачення, радіо, інтернет-видань), блогерів/блогерок, які висвітлюють питання рівних прав і можливостей чоловіків і жінок у суспільстві, до участі в Шостому Конкурсі журналістських матеріалів на гендерну тематику.
Як відомо, 16 липня 2019 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Норми цього Закону впроваджуються поступово, і незабаром, 16 липня цього року, якраз починається новий етап. А саме – набирають чинності частини друга та шоста статті 27, яка регламентує застосування державної мови у сфері користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та веб-сайтів. Що ж повинні знати, у зв’язку з цим, керівники та працівники локальних редакцій?
За коментарем «Тернопільський прес-клуб» звернувся до медіаюриста Ігоря Федоренка. Далі – його відповідь.
– Для нас цікава саме частина шоста цієї статті, яка регулює діяльність інтернет ресурсів, у тому числі і засобів масової інформації. Цитую: «Інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.
Кількість матеріалів, які стосуються теми війни, у червні порівняно з квітнем знизилася на 18%. Чоловіки продовжують більше фігурувати у матеріалах про політику та військові дії, жінки – про волонтерство й освітні процеси. Такі дані моніторингу щодо гендерної чутливості волинських медіа, який тривав із 6 по 12 червня 2022 року.
Серед 5 друкованих видань ми аналізували – Ковельську міськрайонну газету «Вісті Ковельщини», Маневицьку районну газету «Нова доба», Любешівську районну газету «Нове життя», Камінь-Каширська районну газету «Полісся», Володимир-Волинська міськрайонну газету «Слово правди». Серед онлайн-медіа – «БУГ», «Ковель.район», «Кордон», «Рожище.район», «Шацьк.район».
