Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Чи законно YouTube заблокував відео на нашому YouTube-каналі? Ми взяли це відео з Telegram, на YouTube воно теж розміщене з можливістю скачування. Також зазначимо, що відео зняте на території України, а скаргу подано російським користувачем YouTube».
– Згідно з правилами відеохостингу YouTube, користувачі «мають завантажувати лише ті відео, які вони створили, або які їм дозволено використовувати. Це означає, що вони не повинні завантажувати відео, створені не ними, або використовувати вміст у своїх відео, на який хтось володіє авторським правом, як-от музичні композиції, фрагменти захищених авторським правом програм або відео, створені іншими користувачами, без необхідного дозволу». У разі пред’явлення обґрунтованих претензій відеоматеріали, розміщені користувачами, в яких немає на це авторських прав, знімаються з YouTube. Такі дії відповідають законодавству про авторські права США (країни місцезнаходження YouTube LLC), Директиві ЄС про авторські права щодо єдиного цифрового ринку, Бернській конвенції «Про охорону літературних та художніх творів», Всесвітній конвенції про авторське право, Цивільному кодексу України, Закону України «Про авторське право і суміжні права» та ін.
Цим питанням було присвячено кілька тематичних зустрічей на сьомому West media forum-і, що відбувся в Луцьку 18-19 листопада. Він зібрав більше 100 журналістів і журналісток із різних регіонів України, аби обговорити проблемні питання інформаційного фронту.
"Amore, more, ore, re" - ключова тема, яка в перекладі з латинської означає "Любов, характер, слова, дії". Тож про відданість журналістській справі, монетизацію, солідарність і як вижити в час війни і говорили учасники й учасниці форуму.
Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Приміщення редакції є її власністю. Після обстрілів воно напівзруйноване. Чи маємо ми законне право звертатися за якоюсь допомогою по ремонту чи за компенсаціями, як це мають право робити власники зруйнованого житла?».
Фото приміщення редакції "Обрії Ізюмщини" (Харківська обл)
Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Як правильно звільняти працівників при ліквідації редакції?»
– Питання звільнення працівників при ліквідації підприємства вирішуються відповідно до Кодексу законів про працю України (далі КЗпП). Пунктом 1 статті 40 Кодексу визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. При ліквідації підприємства штат працівників ліквідується, вся чисельність працівників скорочується. Для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадку ліквідації підприємства не обов’язкова попередня згода виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 43– 1 КЗпП). Але дотримання всіх інших гарантій для працівників є обов’язковим. Так, відповідно до статті 49– 2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Працівник за бажанням може звільнитися раніше, ніж закінчиться двомісячний строк попередження за тією ж підставою звільнення, за пунктом 1 статті 40 КЗпП.
Такими є дані опитування 35 редакторок і журналісток із різних регіонів України, проведеного Волинським прес-клубом у партнерстві з Центром журналістської солідарності НСЖУ міста Львова під час Гендерного медіа форуму 23-24 вересня цього року.
За словами колег, питання (не)безпеки на різних територіях України (зона бойових дій, окупована чи відносно безпечна) дещо відрізняється. Для більшої частини опитаних (54%) саме війна і загрози, які вона містить, є сьогодні найбільшою небезпекою. Фізичне і сексуальне насильство, психологічний тиск, загроза потрапити в рабство, маніпуляції і шантажу дітьми, втрата роботи тощо.
Для збільшення натисніть на зображенні
Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Розкажіть, як можна застрахувати журналістів, які знаходяться в зоні бойових дій?».
– 3 серпня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання додаткових гарантій захисту працівникам засобів масової інформації, які працюють у районах ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окупованих територіях України» (далі за текстом – Закон). Цей Закон передбачає обов’язкове страхування життя і здоров’я журналістів та інших працівників засобів масової інформації на період їх відрядження в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповані території України, зокрема, внесені зміни до статті 15 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, яку доповнено частиною сьомою такого змісту: “Засоби масової інформації зобов’язані забезпечувати журналістів та інших працівників на період їх відрядження в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповані території України засобами, призначеними для захисту від уражень вогнепальною зброєю, осколкових уражень, а також медичними аптечками. Журналісти та інші працівники на період їх відрядження в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповані території України підлягають обов’язковому страхуванню за рахунок роботодавця або будь-яких інших не заборонених законом джерел на випадок заподіяння шкоди їхньому життю та/або здоров’ю під час виконання професійних обов’язків“. Таким чином журналісти та інші працівники засобів масової інформації, які знаходяться зі ЗМІ у трудових відносинах, на час відряджені в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповані території України, повинні бути застрахованими роботодавцем або за рахунок будь-яких інших не заборонених законом джерел. Страхує роботодавець (страхувальник), укладаючи договір страхування з страховиком на користь третьої особи – працівника ЗМІ.
Тема війни стала однією з ключових у аудіо- та відеосюжетах, публікаціях у друкованих та інтернет-виданнях, поданих на Шостий Конкурс журналістських матеріалів із гендерної тематики, який щорічно організовує Волинський прес-клуб у партнерстві з ГО «Гендерний центр Волині».
Як військовослужбовці захищають міста, а ветеранки АТО після поранень і реабілітації організовують волонтерську допомогу тим, хто на фронті сьогодні, як жінки в тилу від ранку до смерканку готують провізію, шукають і передають на передову необхідне спорядження, як жінки народжують у стресових умовах, як ті, хто були змушені виїхати за кордон, рятуючи дітей, відчувають материнство і як вони стали амбасадорками України – нашим голосом і болем.
Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Чи необхідно редакції мати відповідний вид діяльності КВЕД для продажу районній раді своєї вживаної офісної техніки?».
– Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД) передбачає, що основним призначенням КВЕД є визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців. Також КВЕД призначений забезпечувати статистичний облік підприємств і організацій за видами економічної діяльності. Тобто КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків.
