Гендер і медіа

У лютому 2021 року стартувала чергова хвиля моніторингу гендерної чутливості регіональних медіа України. Перший моніторинговий період тривав упродовж 8-14 лютого 2021 року. Серед волинських медіа для аналізу було обрано 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Перший», «Район.Луцьк») та 5 друкованих видань (газети «Волинь», «Волинська газета», «Твій вибір», «Вісник і К», «Луцький замок»).

Аналіз кожного медіа відбувався за кількома категоріями: кількісними (відсоток чоловіків і жінок як експертів/експерток і героїв/героїнь та вживання фемінітивів) і якісними (використання стереотипних образів і сексистського контенту в журналістських матеріалах). Також ми звертали увагу на наявність матеріалів  з гендерної тематики.

Системна співпраця з регіональними медіа в контексті розвитку їх гендерної чутливості, зміни до Українського правопису - і можемо з упевненістю сказати, що фемінітиви для журналісток і журналістів стають звичним явищем. 70%, 81%, 88%, 91%, 100% (!) - такими є показники вживання у жіночому роді слів на позначення професій, посад, зайнятості жінок, зафіксовані під час першої в 2021 році хвилі моніторингу регіональних (обласних і міст-обласних центрів) медіа, що відбулася 8-14 лютого*.

Власне, саме фемінітиви часто "рятували корабель, що тоне" - "витягували" медіа на пристойну позицію в рейтингу гендерної чутливості, оскільки показники дотримання гендерного балансу (однакової, або порівняно однакової кількості жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв у публікаціях) часто були великою мірою зміщені на користь чоловіків. Але про все по порядку.

У 27% випадків героїнями і 32% випадків експертками фігурували жінки в матеріалах регіональних медіа. При чому у друкованих ЗМІ обидва показники вищі за показники в інтернет-виданнях. А кількість фемінітивів майже не відрізняється. 

Для збільшення натисніть на зображенні

Такими є дані п'яти хвиль моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей України, які відбувалися у лютому, квітні, червні, серпні та жовтні 2020 року.

Для збільшення натисніть на зображенні

За результатами гендерного моніторингу гіперлокальних друкованих та інтернет-видань 24 областей України, який відбувався у лютому, квітні, червні, серпні та жовтні, найвищий Індекс гендерної чутливості - у харківських медіа (47%), на другій позиції - вінницькі та волинські (по 46%), на третій - івано-франківські (45%). Більше 40% також у рівненських (44%), тернопільських (43%), чернівецьких та луганських (по 42%), житомирських і київських (по 41%) видань. 

Для збільшення натисніть на зображенні

Стрічки новин і шпальти газет гіперлокальних видань України у жовтні перетворилися на агітки. Це засвідчив гендерний моніторинг гіперлокальних медіа 24 областей України, який тривав 11 по 17 жовтня*. З одного боку, це - шанс редакціям вижити в особливо скрутний час (за словами редакторок/редакторів реформованих друкованих ЗМІ дохід видань у період карантину зменшився на 30%-60%), а з іншого - це часто призводить до майже повної відсутності іншої, не менш важливої інформації. Така ситуація спричинила зниження Індексу гендерної чутливості медіа із 42% у серпні до 38% у жовтні. 

Зважаючи на обов'язкову 40% квоту, завдяки якій збільшилася кількість жінок у списках до місцевих рад, до попередніх критеріїв моніторингу (кількості жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв матеріалів, фемінітивів, стереотипного та сексистського контенту) у п'ятій моніторинговій хвилі ми додали ще один - тональність інформаційних повідомлень про кандидаток.

Як показало дослідження, із 420 повідомлень лише 2% мали негативне/близьке до негативного забарвлення (переважно емоційна критика від опонентів). Решта контенту була позитивною або нейтральною. 

Для збільшення натисніть на зображенні

Під час четвертого етапу моніторингу гендерної чутливості гіперлокальних волинських медіа, який тривав упродовж  11-17  серпня 2020 р., ми аналізували публікації тих самих 10 видань, що й у лютому, квітні та червні.

Серед 5 друкованих ЗМІ – Ковельська міськрайонна газета «Вісті Ковельщини», Маневицька районна газета «Нова доба», Любешівська районна газета «Нове життя», Камінь-Каширська районна газета «Полісся», Володимир-Волинська міськрайонна газета «Слово правди».  У переліку онлайн-медіа – «БУГ», «Район.Ковель», «Кордон», «Район.Рожище», «Район.Шацьк».

Аналіз кожного видання відбувався за кількома категоріями: кількісними (відсоток чоловіків і жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь та вживання фемінітивів) та якісними (використання стереотипних образів і сексистського контенту в журналістських матеріалах). Також ми звертали увагу на наявність матеріалів  з гендерної тематики.

На 5 % у порівнянні з червневим моніторинговим періодом зменшилася кількість матеріалів про коронавірус. Їх цього разу 10 % від загальної кількості. В основному вони відображають статистичні дані у районах та загалом по області й Україні. Закономірно, що незадовго до початку нового навчального року частина з матеріалів стосувалася роз’яснень ймовірних моделей організації навчання у закладах освіти з 1 вересня. Практично немає інтерв’ю з лікарями про COVID-19, що було характерно для попередніх двох моніторингових періодів.

У матеріалах про пандемію і в друкованих, і в онлайн-медіа домінують жінки-експертки. Кількість героїв та героїнь в  матеріалах на цю тематику рівноцінна.

Для збільшення натисніть на зображенні