Такими є результати моніторингу індексу гендерної чутливості волинських медіа, проведеного 11-17 червня 2019 р. Для аналізу було обрано 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Конкурент», «Район Луцьк») та 5 друкованих видань (газети «Волинь», «Волинська газета », «Твій вибір», «Вісник і К», «Луцький замок») Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів/сексизму в журналістських матеріалах і тематичних статей. Загалом проаналізовано 1780 публікацій (1485 в інтернет-виданнях і 295 в друкованих виданнях).
Загальна представленість жінок як експерток та героїнь в онлайн-виданнях Волині у червні 2019 року становила 33% (це на 7% більше, ніж у квітні), у друкованих – 26% (що на 2% менше, ніж у квітні).
У червні 2019 р. Індекс гендерної чутливості регіональних медіа підвищився до 34% (у лютому і квітні він складав 32%). Це значною мірою пов'язано зі збільшенням кількості фемінітивів у журналістських матеріалах, але водночас медіа все частіше почали залучати жінок як героїнь та експерток своїх публікацій. Такими є дані третьої хвилі моніторингу гендерної чутливості регіональних медіа у 24 областях України, проведеного 11-17 червня 2019 року Волинським прес-клубом, Гендерним центром Волині та Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні» (Internews).
Згідно отриманих даних, кількість експерток (тих, хто коментували певні теми) у друкованих та інтернет-виданнях - майже однакова (30% і 31% відповідно), стільки ж героїнь (тих, про кого писали і кого згадували в матеріалах) у друкованих медіа, а на інформаційних сайтах - 26%. За кількістю вживання фемінітивів домінують інтернет-видання (49% проти 39% в друкованих ЗМІ). Однак усі показники, порівняно з результатами квітневого моніторингу, на кілька позицій вищі.
Для збільшення натисніть на зображенні
Для моніторингу індексу гендерної чутливості волинських медіа було обрано 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Конкурент», «Район Луцьк») і 5 друкованих ЗМІ («Волинь нова», «Волинська газета», «Луцький замок», «Вісник», «Твій вибір»). Контент кожного з них аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та тематичних статей.
Загальна представленість жінок як експерток та героїнь журналістських матеріалів склала 29%.
У друкованих виданнях жінки були експертками у медичній тематиці (33%), політиці (24%) (давали коментарі як учасниці виборчого процесу) та з питань економіки/бізнесу (23%). Зовсім не коментували спортивну тематику, хоча в 27% були героїнями. Найвищий відсоток експерток – у публікаціях про надзвичайні ситуації, комунальну сферу (рубрика «Інше» – 56%). Водночас героїнями жінки найчастіше фігурували в матеріалах на освітню тематику (71%), майже порівну з героями – в публікаціях на економічну (45%), медичну (46%) тематику та культуру (48%). Чоловіки у більшості випадків були експертами/героями у матеріалах про роботу органів місцевого самоврядування та політичних процесів (особливо усього, що стосується виборів), надзвичайні події (ДТП, злочини і т.п.), фігурували у темах бізнес-аналітики, а також як експерти у реформі медицини.
Для збільшення натисніть на зображення
Індекс гендерної чутливості регіональних медіа у квітні 2019 р. залишився незмінним, порівняно з лютим – 32%. Така ж ситуація і з балансом присутності жінок і чоловіків у журналістських матеріалах та фемінітивами: лише в 1/3 жінки є експертками та героїнями, а фемінітиви складають 39%. Такими є дані моніторингу гендерної чутливості регіональних медіа у 24 областях України, проведеного 11-17 квітня 2019 року Волинським прес-клубом, Гендерним центром і Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні» (Internews).
Для збільшення натисніть на зображенні
Огляд медіаполя 24 областей України, проведений Незалежною громадською мережею прес-клубів і медіа-організацій у лютому-березні 2018 року, метою якого було проаналізувати наявність у редакційних політиках принципу недискримінації за ознакою статі / гендерною ознакою показав, що в більшості редакцій не існує не лише пункту про недискримінацію за будь-якою ознакою (в статутах чи інших документах), а й редакційних політик / принципів роботи журналістів як таких. Ще менше таких даних – у відкритому доступі.
