Розмова про жінок, чоловіків і гроші, а також наші міські й державні бюджети відбулася 30 серпня у форматі медіа-кав’ярні, організованої Волинським прес-клубом і Гендерним центром для волинських журналістів.
Нас гостинно приймала кав’ярня “Druzi forrever”
Відповідь на основне дискусійне питання – чи гроші мають стать? – допомагали знайти: Тетяна Іваніна – національний експерт з гендерного бюджетування Фонду Ф. Еберта (ФРН) і Наталія Рябушенко – консультант із гендерного бюджетування, економіст, експерт ВОГО «Гендерний центр».
Із моменту свого виникнення (а це близько 2 тис. років до н.е.) гроші відігравали в житті людини дуже важливу роль. За їх допомогою ми не тільки придбаваємо речі або послуги, а й сплачуємо податки й отримуємо заробітну плату. Щороку кожна держава формує річний бюджет, який містить статтю “Видатки”. Але хто ті особи, на яких витрачаються державний і міський бюджети (які їх вік, стать, потреби)? Які частки коштів отримують жінки та чоловіки і чи загалом проводиться такий аналіз? Чи справедливо ми розподіляємо сімейний бюджет? Кому більше треба – чоловікам чи жінкам і на що саме? Ці та ряд інших питань з’ясовували учасники зустрічі не лише теоретично, а й практично – розподіляли золоті монети чоловікам і жінкам залежно від їх представництва в різних сферах (“створювали” перший в Україні гендерний бюджет) і формували місячний бюджет типових українських сімей.
“Якщо ви хочете знати, як розвивається країна, подивіться на бюджет цієї країни і як вона витрачає гроші на жінок і дітей, – зауважила Тетяна Іваніна. – у нашій державі в основі розподілу – людина, душа населення. Але хто ця людина? Має бути людина якась конкретна. Наприклад, чи живу я в селі і чи є в мене робота. Або мені три рочки, і в мене потреб – починаючи від морозива і закінчуючи іграшками. І літня людина, якій зовсім інші види послуг потрібні. А реально ці моменти ніхто не враховує. Держава має подумати, хто ця людина. Хоча б із точки зору – чоловік це чи жінка і які в них потреби. В цьому випадку ми можемо говорити про гендерний бюджет”.
Пані Тетяна презентує схему розподілу грошей у 2013 р., створену українськими журналістами
Сплачуючи державі кошти у вигляді податку, соціального внеску та інших платежів, людина хоче отримати від неї певні послуги. На сьогодні українська держава, на жаль, не забезпечує потреби своїх громадян повною мірою, а в окремих сферах загалом не виявляє жодних кроків. При гендерному бюджетуванні в центрі уваги стає не людина як узагальнений образ, а конкретна людина з її статтю, віком, місцем проживання і реальними потребами.
Як швидко Україна запровадить диференційний підхід до формування бюджету? А може, вигоду від такого розподілу швидше зрозуміють міста? Принаймні міська влада Луцька у 2012 р. заявила про своє бажання і готовність складати гендерний бюджет…
Презентація “Жінки, чоловіки, гроші” (ppoint)
Передача на Волинському радіо (автор – Андрій Роїк)
_________________________
Захід відбувся в рамках проекту ВОГО «Волинський прес-клуб» і ВОГО «Гендерний центр» «Гендерна абетка для волинських медіа», підтриманого “Українським медійним проектом” (У-Медіа), що реалізовується Міжнародною організацією Інтерньюз в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку
