Узагальнені результати моніторингу волинських медіа у серпні-жовтні 2012 р.
У період виборчої кампанії Волинський прес-клуб здійснював моніторинг регіональних медіа щодо дотримання ними професійних стандартів у висвітленні процесів перебігу виборів, діяльності кандидатів у депутати й осередків політичних партій. Зокрема, аналізу підлягали:
- друковані видання – «Волинь-нова», «Волинська газета», «Відомості.ua», «Віче-інформ», «Вісник і Кº», «Луцький замок», «Сім’я і дім», «Аверс ПРЕС»;
- інтернет-видання – «Волинські новини», «Волинська правда», «Волинський інформаційний портал», «ВолиньPost», «Під прицілом», «Перець Волинський»;
- електронні ЗМІ – телеканал «Нова Волинь», ТРК «Аверс», радіо «Луцьк», «Волинське радіо», радіо «СіД FM».
Загалом було проаналізовано 842 публікації в друкованих ЗМІ, 708 публікацій в інтернет-виданнях і 680 повідомлень в ефірі радіо й телебачення.
Як свідчать результати моніторингу, друковані й інтернет-видання розміщують значну кількість недобросовісної реклами (відвертої «джинси» або ж матеріалів із ознаками «джинси»). Водночас чимало публікацій, які не потрапили до цього переліку, можна вважати неналежно маркованими (позначка, яка свідчить про проплачений матеріал, не надто помітна). Загальна частка замовних матеріалів у волинських медіа склала трохи більше 25% (26,6%).
Друковані ЗМІ
Аналіз і порівняння розміщення замовних матеріалів у друкованих медіа показав: стандартів журналістики дотримувалися видання «Аверс ПРЕС», «Відомості.ua» і «Волинь-нова», інші ж більшою чи меншою мірою порушували їх, не маркуючи матеріали як рекламні, однобоко висвітлюючи виборчий процес або подаючи політика лише з позитивного чи лише з негативного боку.
Інтернет-видання
Загальна кількість публікацій із ознаками «джинси» на волинських сайтах значно менша, ніж у друкованих ЗМІ.
Показово, що вперше під час цьогорічної виборчої кампанії інтернет-видання (спочатку «Волинські новини», а згодом – «ВолиньPost» і «Волинська правда») почали маркувати рекламну політичну інформацію. Сподіваємося, що ця позитивна тенденція буде поширюватися й на інші сайти Волині.
Електронні ЗМІ
Від початку виборчої кампанії і до її завершення кількість замовних матеріалів в ефірі місцевих радіо й телебачення була найменшою, порівняно з іншими медіа. Проте, в середовищі самих електронних ЗМІ простежується певна динаміка у використанні замовних, але не маркованих матеріалів. Найбільш «джинсовим» у серпнево-жовтневий період було радіо «СіД-FM» (26%), найменше – радіостанція «Луцьк» (Волинська ОДТРК) (4,3%).
Присутність політиків і партій у медіа
Кандидати у народні депутати від Волині, партії, які висували своїх кандидатів, використовували різноманітні механізми для донесення інформації про себе до виборця. Часто інформаційна кампанія була спрямована не стільки за самого кандидата, скільки проти опонента (опонентів), а рівень впливовості визначав і використання інформаційних ресурсів.
Найбільш присутнім у регіональних медіа був кандидат у народні депутати України по 22 виборчому округу (м. Луцьк) Ігор Палиця (339 повідомлень про нього або згадкою про нього). За ним зі значним відривом – кандидат по тому ж округу Олена Голєва (80 матеріалів) і кандидат по виборчому окрузі № 21 з центром у Ковелі Степан Івахів (64 повідомлення). Чимало інформації фіксуємо і про Ігоря Гузя – кандидата в депутати по 21 округу, суперника №1 Степана Івахіва (43 інформаційні матеріали). Про інших кандидатів у депутати місцеві медіа інформували мало: від кількох матеріалів у місяць (наприклад – Вітів, Діброва, Загрева, Мельник, Частяков) до кількох за весь виборчий період (зокрема – Алєксєєв, Козюра, Слабенко, Лазаренко, Федосюк, Ващук, Діброва, Божидарнік, Кварцяний, Ковальчук, Корилкевич, Карпюк, Недужко).
Серед політичних партій лідером у недійному інформаційному просторі стала Партія регіонів, на другому місці – Об’єднана опозиція. В жовтні чимало інформації з’явилося про партію «Удар», що, зрештою, можна пов’язати з приїздом Кличка на Волинь. За кількісним показником інформаційна кампанія від Ляшка була значно потужнішою, ніж «свободівців», однак локалізованою в кількох медіа (найбільше матеріалів було присутньо в ефірі радіо «СіД FM», тоді як представники «Свободи» частіше з’являлися на шпальтах обласних газет.
Лідером недобросовісної реклами у волинських медіа став один із найбагатших українців Ігор Палиця, інформацією про якого були переповнені друковані ЗМІ та інтернет-видання, особливо в останній місяць виборчих перегонів. Ця інформація була лише позитивного (рідше – нейтрального) змісту. Водночас медіа-матеріали про інших кандидатів у народні депутати України від Волині містили як позитивну інформацію, так і відверто «чорний піар».
Серед матеріалів, які висвітлювали діяльність партій і їх очільників або владних посадовців у регіоні (зокрема – першого заступника голови Волинської ОДА і водночас голови ВОО ПР Олександра Башкаленка та голови Волинської ОДА Бориса Клімчука) беззаперечним лідером є провладна партія. На другому місці із вдвічі меншою кількістю інформаційних повідомлень – Об’єднана опозиція, «Удар», «Україна вперед» і «Свобода» перебувають на майже однакових позиціях.
У багатьох випадках приводом для створення матеріалу слугував приїзд лідера партії чи відомої особистості – наприклад, Андрія Шевченка або Віталія Кличка. Однак, як показали вибори, традиційні медіа суттєво не вплинули на результати виборів, тобто – «джинса» не дала бажаного результату.
Замість післямови
Незважаючи на наявність критеріїв для визначення рівня дотримання журналістами та медіа-організаціями професійних стандартів, досить часто виявити «джинсу» в публікаціях чи ефірі непросто. Саме тому результати проведеного моніторингу, безперечно, містять певний відсоток суб’єктивізму.
Не володіючи інформацією, проплаченим був той чи інший матеріал, замовлений «по-дружньому» чи просто написаний непрофесійно, в своєму аналізі ми виходили з критеріїв, напрацьованих медіа-експертами і прийнятих в українському медіа-середовищі, а саме: 1) матеріал ідентичний/подібний до матеріалів в інших ЗМІ, 2) висвітлює інтереси або дії однієї сторони/особи; 3) увага акцентується лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта виборчого процесу.
В будь-якому випадку отримані дані можуть стати платформою для перегляду й оцінки регіональними медіа рівня дотримання ними професійних та етичних стандартів, оскільки вже сьогодні суспільство потребує якісної аналітики, а не «хвалебних од» або «чорнухи» про того чи іншого політика чи політичну силу.
___________
Моніторинг дотримання регіональними медіа професійних стандартів журналістики здійснювався Волинською обласною громадською організацією «Волинський прес-клуб» у рамках проекту «Зроби свій вибір – проголосуй!», підтриманого Посольством США в Україні.
