Чергова передача циклу «Ваш вибір: обирайте свідомо» присвячена аналізу представницького складу ОВК Волині, їх діяльності та діяльності Державного реєстру виборців у нових виборчих умовах. Гості студії – регіональний координатор ГМ «ОПОРА» на Волині Михайло Шелеп і начальник відділу ведення Державного реєстру виборців Наталія Гальченко. Ведучий – Олег Криштоф.
Інтерактивне опитування
Чи перевіряли ви наявність свого прізвища у списку виборців?
– так
– ні, але збираюся
– ні, не планую цього робити
– До 26 серпня в Україні мали би бути сформовані окружні виборчі комісії. Це відбулося, але не без проблем: деякі політичні сили вирішили оскаржити в суді склад ОВК. На Волині вже відбулися перші засідання ОВК. Кажуть, із цим також були певні труднощі. Сьогодні про це поговоримо. А також – про списки виборців.
Отож, яку роль окружні виборчі комісії відіграють у виборчому процесі, наскільки їхня діяльність може позначитися на результатах виборів?
Михайло Шелеп: Обласні виборчі комісії – важлива ланка в системі виборчих комісій в Україні. Їх є три види: Центральна виборча комісія (постійна), окружні виборчі комісії (створені в кожному окрузі, всього 225) і незабаром будуть створені дільничні виборчі комісії, які безпосередньо організовують процес голосування. Для чого потрібні ОВК? З цим законом їх повноваження і статус дещо змінений, можливо в чомусь обмежено повноваження, але їх завдання полягає в тому, щоб організувати правильно виборчий процес у конкретному окрузі. Тобто органи влади тут мають значно менші повноваження, ніж ОВК, яка на період виборів прирівнюється до державного органу.
Особливості, які Громадянська мережа ОПОРА відмітила в процесі формування ОВК. Сама процедурна частина дуже хитка. Вона регулювалася Постановою ЦВК, згідно якої до жеребкування були допущені всі партії, які висунули хоча б одного кандидата. І на сьогодні маємо такі результати, коли одна партія має і виборчий список, і 225 мажоритарних кандидатів, але вона має менше членів ОВК, ніж партія «Братство», яка має кілька кандидатіві отримала представництво у майже всіх ОВК. Тобто, у Постанові ЦВК була закладена нерівність.
– Нелогічність очевидна, чому ж її не виправили? Про це говорили ще до виборчої кампанії.
Михайло Шелеп: Зрозуміти логічно важко, можна лише здогадуватися. Хитрість полягала в тому, що Постанова прийнята ще в квітні, коли не було суб’єктів виборчого процесу і формально не було кому оскаржувати цю Постанову. По-друге, партії, нажаль, в тому числі й опозиційні, вкотре неуважно ставляться до виборчого процесу – не стежать за тим, що відбувається, не прогнозують наперед. Тоді, коли ще можна було щось змінити, вони ще мовчали. Тепер пожинають хліби своєї бездіяльності.
– Що відбувається на Волині?
Михайло Шелеп: У період з 27 по 29 серпня відбулися перші засідання в ОВК. Відбулися вчасно. Були певні ситуації, наприклад – по Маневичах, коли комісія змушена була двічі засідати (перший раз не було кворуму). Але засідання відбулися. По-друге, члени комісій прийняли присягу – це вже позитив, бо в Україні є близько дванадцяти ОВК, які в цей термін не вклалися. Формально можна притягувати до відповідальності голову, або іншу особу, яка мала скликати комісію, тому що календарний план складено так, що день за днем є обов’язкове виконання певної норми. Вже з 30 серпня партії мають право звернутися в ОВК і внести подання на членів ДВК. Якщо цього не буде – можна оскаржувати бездіяльність ОВК, розпускати, притягувати до відповідальності, тощо. Це вже нікому не потрібні зайві проблеми. Але чому так сталося? Насамперед тому, що мінімум сім партій у національному контексті – це партії, про які ніхто не знає. «Братство», «Єдина Русь», «Родіна» і інші. Ці партії навіть в ОВК Волині подали людей з Криму. Відповідно ці люди в зазначений термін на Волинь не приїхали. Через них виборчі комісії на Волині опинилися на межі фолу: одна людина не прийшла б – і комісія була б нелегітимна.
– А чи є в нас члени виборчих комісій, які приїхали з інших регіонів? І якщо люди приїжджають з іншого регіону – хто їм оплачує проживання, яким чином вони тут облаштовуються, як налагоджують роботу?
Михайло Шелеп: Все набагато простіше – це технологія. Ніхто сюди з Криму чи Донецька не їде. Я готовий стверджувати, що це – технічні партії, завдання яких – просто «забити» кворум. Я більш ніж певен, що таких як «Братство» та інші партії було ще з двадцяток, які просто подали документи – а раптом пощастить. Зараз ці місця міняються: ЦВК майже щодня видає постанови, щоб міняти людей. Тобто, кримських виводять – вводять волинських, ніби від партії «Братство», хоча я сумніваюся, що хтось таку партію згадає на Волині.
– Пані Наталя, а Державний реєстр виборців співпрацює з ОВК?
Наталія Гальченко: Тісна співпраця буде трошки згодом, коли ми почнемо уточнювати і готувати списки виборців. На сьогодні наша роль – передати документацію, те, що надсилає Центральна виборча комісія засобами електронного зв’язку.
– Скажіть, будь ласка, чим займається зараз Державний реєстр виборців, чи уточнюєте ви списки і чи багато з цим проблем?
Наталія Гальченко: Державний реєстр виборців – це та структура, яка працює постійно, і дані Державного реєстру – це основа для складання поточних, а потім уточнених списків виборців. Тому, як на мене, включення до списку виборців сьогодні не повинно бути проблемою. Оскільки працюємо на постійній основі, закликаємо виборців звертатися і уточнювати свої персональні дані заздалегідь. До 7 жовтня ми маємо подати в дільничні виборчі комісії попередні списки. Якщо виборці до 20 жовтня включно не отримають повідомлення про внесення в списки виборців, це вже привід звернутися до відділу. Наступним етапом буде уточнення списків виборців і передача виготовлених списків 25 жовтня дільничним виборчим комісіям.
– Наскільки фахові люди в ОВК і наскільки вони здатні забезпечити цей виборчий процес?
Михайло Шелеп: Це ще одна проблема, яку ми бачимо вже. У короткі терміни, в які ЦВК мала опрацювати всі дані, ніхто не звертав увагу на фаховість і підготовленість членів комісій. Навіть головами комісій поробили людей, які вперше працюють у комісії. Є округи в інших областях, які очолюють люди без вищої освіти, студенти… Ці люди не мають навіть життєвого досвіду, щоб управляти певним колективом. Те, як відбувалися перші засідання комісій, показує: люди не маю примірників нині діючого закону про вибори, інші із здивуванням дізнавалися про своє членство в комісії. Люди збираються – не знають, яка послідовність дій, скільки осіб потрібно для кворуму, як потрібно складати присягу. Органи влади підказують, але це – не в їх компетенції, бо чиновники не мають права бути присутніми на засіданні ОВК. Як на мене, це недопрацювання ЦВК, бо в окружні виборчі комісії як мінімум мали б закони надіслати чи короткий інструктаж. Через якийсь час вони з’являться, будуть підключатися партії, але щороку люди по-новому вчать закон, внаслідок чого і виникають такі проблеми.
– Наскільки я пам’ятаю попередні виборчі кампанії, в окружних виборчих комісіях участь брали ті самі люди, багато було знайомих облич, які вже добре знали механізм…
Михайло Шелеп: Вони зараз повернуться: на місце кримських, донецьких, київських членів ОВК будуть приходити наші волинські, яких ми вже знаємо і які знають закон. Але на це потрібен час, бо має бути подання в ЦВК, потім її рішення… Тиждень-два триватиме процес ротації.
– Закон ставить якісь вимоги до членів комісій?
Михайло Шелеп: у законі є норма про досвід, але з приміткою, що буде діяти в 2013 році. Цього року членом ДВК може бути будь-який виборець, який володіє державною мовою. Єдине що – не може бути чиновником, правоохоронцем, суддею…Тобто, не можна суміщати певні види діяльності.
– Якщо до нас приїдуть такі члени ОВК з інших регіонів України, захочуть тут проголосувати, яким чином вони можуть отримати таку можливість? І чи не може це стати плацдармом для фальсифікацій?
Наталія Гальченко: Так, на виборах народних депутатів уже буде реалізована ця норма – можливість проголосувати там, де виборцю зручно. Але, я хочу наголосити, має бути обов’язкова мотивація. Існує чіткий облік: потрібно написати заяву, зазначити свої ідентифікаційні дані. Виборець може звернутися до відділу ведення реєстру за місцем реєстрації, або за місцем голосування. Працівники відділу надають правову допомогу – допомагають визначити номер виборчої дільниці, можливо ще якісь консультації. Зміна місця голосування можлива лише на основі наказу. Звернутися виборець повинен не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування. У випадку позитивного рішення, виборцю видається посвідка. Якщо виборець уже міняв місце голосування, але передумав і вирішив змінити ще раз, він мусить звернутися у той відділ реєстру, куди подавав заяву, і її відкликати. Програма реєстру фіксує всі звернення.
– Тобто двічі виборець проголосувати не зможе?
Наталія Гальченко: Ні. Він буде включений до списку виборців один раз. Такі виборці, які змінюють місце голосування, включаються до списку виборців у кінці списку, де зазначається місце проживання, вказується структура, яка видала посвідчення і його номер.
– А всі інші виборці до якого числа мають уточнювати списки? І де вони це можуть зробити – лише у відділі Державного реєстру?
Наталія Гальченко: Ні, можна звертатися до дільничної виборчої комісії і після отримання списків і їх оприлюднення (з 8 жовтня). Але дільнична виборча комісія не вносить зміни до списку. Вона може прийняти рішення про передачу таких звернень до відділу Державного реєстру виборців. Тому зручніше звертатися відразу у відділ. Такі заяви ми будемо приймати до 22 жовтня включно. 23 жовтня програма буде закрита для формування файлів. Це робиться централізовано в Києві, тож доступ до програм буде обмежений. Після того, як файли будуть сформовані, розпочнеться друку списків. Ще можна звернутися до суду з адміністративним позовом, але не пізніше 25 жовтня. Тобто, якщо виборець у день голосування не знайде себе у списку, він уже не зможе проголосувати.
– Пане Михайле, чи регламентований якось режим роботи виборчих комісій?
Михайло Шелеп: Робота у виборчих комісіях прирівнюється до громадської роботи, яка досить часто нормально компенсується. Тому людина, яка погоджується на цю роботу, має розуміти, що будуть дні, коли доведеться себе пересилювати.
– Я мав дещо інше на увазі. Якщо людина 12 годин пропрацює, ефективність її роботи суттєво знижується.
Михайло Шелеп: Деякі західні країни виходять із цієї проблеми дещо по-іншому: вони максимально механізують виборчий процес. У нас кожен виборчий бюлетень проходить через руки людей. Це проблема, але поки-що в Україні іншого варіанту нема. В Англії і Шотландії скриньки запаковують і лише через день починають рахувати. У нас громадяни вигадливі і завжди відшукуються нові методи фальсифікації. Партії мають можливість делегувати спостерігачів, мають право бути присутні журналісти.
– Знаю, в Росії було дозволено робити перерви під час підрахунку голосів, мовляв, – щоб люди відпочили. Але це теж була проблема: вони закривалися, святкували закінчення виборів, а потім рахували голоси…
Михайло Шелеп: У нас теж бували такі випадки, в селах особливо, де менший контроль і всі один одного знають.
– Давайте підіб’ємо підсумки нашого інтерактивного опитування. Нагадаю, що це – не соціологічне дослідження. Воно відображає думку лише частини нашої глядацької аудиторії. Усього до нас зателефонувало 119 телеглядачів. 15 сказали, що вони перевіряли своє прізвище у списках виборців, 61 глядач сказав, що ще не перевіряє, але збирається, і 43 глядачі не хочуть перевіряти свого прізвища у списках виборців. Пані Наталю, як ви оцінюєте такий результат?
Наталія Гальченко: Я дуже рада, що є бажаючі переконатися, що вони є у списках вибоців, тому що протягом 2012 року у нас було всього 13 відвідувачів. Нагадаю, що ми знаходимося в міській раді, телефони: 777-917, 777-953. Але хочу зазначити, що, оскільки реєстр містить персональні дані, консультацій про них не надаємо, звертайтеся, будь ласка, особисто і при собі майте документ, який посвідчує особу.
_________
Передачі циклу «Ваш вибір: обирайте свідомо» виходитимуть у прямому ефірі щовівторка о 21.00. у рамках спільного проекту Волинського прес-клубу та Волинської ОДТРК «Зроби свій вибір – проголосуй!», підтриманого Посольством США в Україні. Запрошуємо всіх небайдужих волинян до переглядів і участі в інтерактивному опитуванні.
