Індекс гендерної чутливості регіональних медіа* у 2019 році склав 34%. Це на 4% вище, ніж у 2017 році (30%). Такими є дані моніторингу 240 друкованих та інтернет-видань, проведеного Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та Незалежною громадською мережею прес-клубів України у 24 областях.
Найвищий відсоток жінок як експерток і героїнь журналістських матеріалів зафіксовано в друкованих виданнях (33% і 29% відповідно), тоді як лідерство у вживанні фемінітивів – за інтернет-виданнями (45%).
Упродовж моніторингового періоду в обох видах медіа простежується зростання кількості жінок і як героїнь, і як експерток матеріалів, а також різке збільшення фемінітивів. Так, у друкованих ЗМІ у лютому зафіксовано 30% експерток і 28% героїнь, а в серпні – 35% експерток і 30% героїнь. В онлайн-медіа в лютому експертки склали 29%, а в серпні вже 33%, відсоток героїнь лишився майже незмінним. Кількість фемінітивів у друкованих виданнях, які є більш консервативними, ніж онлайнові, із 38% у лютому різко зросла до 47% у серпні, а в інтернет-виданнях – від 40% у лютому до 51% у серпні.
Помітний зріст кількості жінок як залучених експерток і в порівнянні даних 2017 та 2019 років: у друкованих виданнях – на 2%, в інтернет-медіа – на 3%, загальний ріст – 2%. Кількість героїнь матеріалів у друкованих ЗМІ, навпаки, знизилася – на 2%, тоді як в інтернет-виданнях лишилася на тому ж рівні, тож загальна кількість стала меншою на 1%. З даних моніторингу стало очевидним, що саме широке вживання фемінітивів суттєво вплинуло на Індекс гендерної чутливості медіа: у 2019 році їх стало на 12% більше, ніж у 2017. Хоча моніторингові дані по окремих областях показують високий відсоток присутності жінок і як експерток, і як героїнь матеріалів (особливо – у харківських, дніпропетровських, кіровоградських медіа).
Якщо у 2017 році найвищий Індекс гендерної чутливості складав 37% і досягли його харківські медіа (36% було у волинських видань, 35% – у вінницьких і рівненських), то у 2019 році вінницькі видання встановили показник на 41% (в кіровоградських медіа – 40%, у волинських, львівських і харківських – 39%, запорізьких – 38%).
Якщо ж зробити тематичний зріз кількості експерток і героїнь у журналістських матеріалах, то за ними залишається “закріпленою” соціальна сфера – освіта, культура, медицина. Саме в цих категоріях і зросла кількість експерток. В інших темах їх і так низький відсоток зменшився. Незрозумілим для експерток/експертів моніторингу залишається питання відсутності жінок у матеріалах на спортивну тематику: футбол заповнює майже всі спортивні репортажі, там називають прізвище кожного гравця, а поодинокі повідомлення про жінок у спорті часто не містять жодного імені, а в переможиць не беруть коментарів.
Так само не “жіночими” залишаються теми політики (щоправда кількість експерток тут зросла на 3%), бізнесу і війни, зменшилася кількість жінок і у волонтерській тематиці.
Гендерна експертка проекту, голова Гендерного центру Волині Оксана Ярош зауважує: “Дуже добре, що в матеріалах регіональних медіа простежується позитивна динаміка. Безперечно, у суспільстві існує чимало стереотипів, пов’язаних із баченням ролей жінок і чоловіків, і це транслюють медіа. Проте ми сподіваємося, що рівень їх гендерної чутливості буде зростати. Принаймні, простежуємо таку тенденцію”.
Інфографіка – Дмитро Авраменко
*Індекс гендерної чутливості сформовано на основі відсоткових даних про кількість експерток/експертів, героїнь/героїв і фемінітивів у матеріалах регіональних медіа. Для аналізу було взято по 5 друкованих та 5 інтернет-видань у кожній із 24 областей України. Повний перелік медіа можна переглянути в публікації про результати моніторингу в лютому 2019 р.
The Results of the Monitoring in English
_____________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
