Телепередача циклу «Ваш вибір: обирайте свідомо» у рамках спільного проекту Волинського прес-клубу і Волинської ОДТРК присвячена питанням участі громадськості в процесі моніторингу виборчого процесу, спостереження за перебігом виборів у день голосування і як це впливатиме на результати. Гості студії – координатор ГМ «ОПОРА» у Волинській області Михайло Шелеп і голова ВОО КВУ Юрій Кресак. Ведучий – Олег Кшиштоф.
– Вітаю! 28 жовтня – вибори. Кожен із нас має право вимагати, щоб вони були чесними і прозорими. Проконтролювати те, як виконуються наші вимоги, можемо за посередництвом громадських організацій. Пропоную глядачам протягом ефіру долучитися до нашого інтерактивного опитування і дати відповідь на запитання «Чи впливають громадські організації на перебіг виборчого процесу в Україні?»
- так, суттєво
- так, частково
- ні, не впливають
Наше інтерактивне опитування не є соціологічним опитуванням: воно відображає думку лише частини глядацької аудиторії.
Отож, які завдання ви як представники громадських організацій ставили перед собою цієї виборчої кампанії?
Михайло Шелеп: Треба чітко розуміти можливості громадських організацій. Ті, які системно займаються спостереженням за виборами, мають кілька основних завдань. Перше – це інформувати громадськість про перебіг виборчої кампанії. Друге завдання – різними методами і засобами припиняти порушення виборчого законодавства. І третє, що стосується Громадянської мережі «ОПОРА», – на основі результатів спостереження і моніторингу напрацьовувати рекомендації для вдосконалення виборчого законодавства.
– Пане Юрію, в Комітету виборців України відрізняються завдання для цієї виборчої кампанії?
Юрій Кресак: Кожна виборча кампанія по-своєму цікава, має свої відмінності, але загалом технології, які використовує і Громадянська мережа «ОПОРА», і Комітет виборців України, це ті технології, які уніфікуються з позиції кращого європейського досвіду. Наші методики не відрізняються від тих, які використовує ОБСЄ. Єдине що, громадські організації, які знаходяться в Україні, краще орієнтуються в перипетіях політичного життя, ніж люди, які приїжджають у якості довготермінових або короткотермінових спостерігачів. Люди із зовні намагаються оцінити і зрозуміти, а громадські організації постійно знаходяться тут і краще розуміють, що відбувається насправді і якою ця виборча кампанія є. Комітет виборців України, використовуючи наявні можливості, долучається до роботи аналітичних центрів, намагається інформувати про ці та інші порушення, які трапляються під час виборчої кампанії. Звичайно, працюємо і з кандидатами, бо, якщо не буде проводитися така робота, то вони не будуть розуміти, як у кращих традиціях демократії проводити такі кампанії. Також проводимо навчання членів виборчих дільничих комісій, спостерігачів (і власних, і тих, хто йде від кандидатів), аби процес відбувався прозоро і без порушень.
– А чи хочуть члени виборчих дільничих комісій вчитись?
Юрій Кресак: Непросте запитання. Якщо працюють члени комісій, які відчувають, що є відповідальність, то це добре. Такі приходять на семінари, намагаються щось почерпнути. А ті, хто випадково потрапляє до дільничих виборчих комісій, не відвідують семінари, в день виборів проявлявють себе не з кращого боку, часто порушують закон просто його не знаючи.
– Пане Михайле, Ви сказали, що мета вашої громадської організації – зокрема, запобігати порушенням і вносити вдосконалення в законодавство. Які механізми для цього використовуєте?
Михайло Шелеп: Вперше виборче законодавство чітко регламентує статус спостерігачів, бо раніше і ми, і наші колеги працювали в статусі журналістів, бо інакше доступу до всіх етапів виборчого процесу ми не мали. Тепер ми маємо право доступу до засідань виборчих комісій, засідань органів влади з виборчих тематик, зустрічей кандидатів і депутатів, тощо. По-друге, ми маємо право фіксувати порушення, складаючи акти, і звертатися до відповідних органів, зважаючи на тип порушення. Хоча не на всіх ми можемо скаржитися. Для цього паралельно використовуємо механізм донесення інформації до громадськості.
– Припустимо, ви протягом виборчої кампанії виявили певну кількість порушень… Чи відреагує влада і чи внесе зміни в законодавство?
Михайло Шелеп: Ми будемо намагатися все зробити, аби було змінене законодавство. Це залежить прямпропорційно від кількості порушень. Дуже багато порушень, які трапляються зараз, є саме такими, які відбуваються через прогалини в законодавстві. Але у своїй діяльності ми користуємося не лише виборчим законодавством, але й кращими практиками виборчих кампаній, визнаними ОБСЄ та іншими міжнародними організаціями. Це – певні стандарти проведення виборів. Якщо сказано, що чиновник не може брати участі у виборчій кампанії і використовувати ресурс, це означає, що він не може це робити, хоча наше законодавство дозволяє в обідню перерву і після шостої робити чиновнику все, що завгодно. Тут є своєрідна нелогічність. Ми будемо напрацьовувати пропозиції, щоб такі суперечливі норми були зняті.
Юрій Кресак: Насправді так вийшло, що ми свого часу працювали над подібними речами. Державний реєстр виборців виник тому, що громадські організації виступали за його створення впродовж більше десяти років. Зараз мова йде за лобіювання виборчого кодексу – такого закону, який би не змінювався кожної виборчої кампанії, бо політичні сили в такий спосіб використовують нечесну гру, підтасовуючи законодавство під себе. Країни розвинутої демократії не змінюють виборчого законодавства сотнями років. Є моменти, пов’язані з технічними новинками, комп’ютеризацією, але загальні процедури залишаються сталими. І від цього залежить, як політичні гравці планують своє майбутнє через п’ять, десять років. А це важливо, оскільки не було б у нас стільки політичних партій, які не працюють, а були б сталі гравці…
– У політиків є аргумент, що вони шукають оптимальний варіант.
Юрій Кресак: Ви знаєте, ми вже зашукались.
– Ви сказали, що є в громадських організацій досить широкі можливості працювати, але чи існують перешкоди, зокрема – на Волині?
Юрій Кресак: Я сказав би, що іноді трапляються певні непорозуміння. Вони виходять із того, що органи виконавчої влади не до кінця, можливо, розуміють місію громадських організацій. Десь, можливо, політичним партіям чи окремим кандидатам не подобається критика з боку громадських організацій. Але, повірте, як тільки з’являється негативна інформація, всі вони реагують, бо не хочеться, аби ця інформація виходила на зовні і створювала негативний імідж як виконавчій владі, так і тій чи іншій політичній партії чи кандидату-мажоритарнику.
– Щодо ваших спостережень… Чи збільшується кількість порушень із наближенням дня виборів і які б найбільш резонансні ви назвали?
Михайло Шелеп: Якщо говорити загалом, то повернення до мажоритарної складової привело до того, що виборча кампанія є набагато бруднішою за попередні виборчі кампанії всеукраїнського рівня. Бо дуже суттєво зросла кількість «чорного» піару. Другий тип порушень – зловживання статусом чи можливостями органу влади або якоїсь посади: коли залучаються підлеглі, є певні сприяння представників органу влади одному кандидату. Є певне несприяння окремим кандидатам в агітації, в зустрічах з виборцями, тощо. З наближенням дня голосування з’являється більше інформації про підготовку нечесних методів боротьби в день голосування. Дільничі комісії дуже часто створені в незрозумілий спосіб (знову ж – це прогалина в законодавстві, яка заплутала всіх, в тому числі членів комісій). Зараз, аналізуючи склад членів виборчих комісій, можна зрозуміти, що одна з партій контролює їх, що вже створює сумнів у чесності й прозорості виборчого процесу.
– Пане Юрію, яке порушення може безпосередньо вплинути на результат виборів і може бути критичним?
Юрій Кресак: Я би більше наголошував не на критичному порушенні, а на системному, тому що воно здатне привести до викривлення волевиявлення громадян. Системне порушення – це коли на громадян тиснуть брутальним способом – примушують голосувати за ту чи іншу політичну силу або кандидата. Хотілося б відзначити, що ті політичні партії, які голосували за виборчий закон, не мають юристів, або вони неналежно виконували свої обов’язки, коли голосували за такий законопроект. На сьогодні на Волині існує реальна небезпека по формуванню виборчих дільничих комісій: коли їх члени є аморфними, з недостовірно вказаними телефонами, прізвищами, голова не хоче виконувати свої обов’язки, немає активної діяльності осередків. Тобто, складається враження, що всі ці моменти створені навмисно рік тому. Цього не розгледіли шановні народні депутати, які успішно проголосували, і, радіючи компромісу, подарували Україні такий закон. Єдина втіха, що багато людей у комісіях працюють від виборів до виборів, бо зокрема в селах не так багато людей, які можуть адекватно працювати на виборах.
– Наскільки громадські організації можуть бути незалежними? Якщо громадська організація зарекомендувала себе протягом кількох виборчих кампаній, їй довіряють, як їй убезпечити себе від зовнішнього впливу?
Михайло Шелеп: По-перше, щоби їй довіряли, повинна бути системна робота. По-друге, – відповідальність за інформацію, яка оприлюднюється, і достовірність цієї інформації. Третє – джерела фінансування громадської організації, які мають бути зрозумілі, доступні і бажано різносторонні.
Юрій Кресак: Комітет виборців у різні роки працював з багатьма структурами, які в той чи інший спосіб були задіяні в політиці. Завжди були нарікання від провладниої партії, бо саме вона відповідає за виборчий процес. На перший погляд громадським організаціям доволі складно здійснювати свою діяльність, але я хотів би бути оптимістом і сказати, що є розуміння і з боку політичних партій, і окремих суб’єктів виборчого процесу по мажоритарних округах, які вважають, що окремих методів не так і важко уникнути, зокрема – того ж таки «чорного піару» чи підкупу виборців. Ці речі трапляються і на Заході в країнах виборчої демократії.
– Пропоную підбити підсумки інтерактивного опитування. До нас зателефонувало 64 глядачі. З них 24 вважає, що громадські організації суттєво впливають на виборчий процес в Україні, 20 глядачів кажуть, що частково, і 20 впевнені, що громадські організації не впливають на виборчий процес в Україні.
_________
Передачі циклу «Ваш вибір: обирайте свідомо» виходили в ефір у рамках спільного проекту Волинського прес-клубу та Волинської ОДТРК «Зроби свій вибір – проголосуй!», підтриманого Посольством США в Україні.
